Списання дебіторської заборгованості внаслідок знищення проданих товарів

Дебіторська заборгованість у продавця

Продавець продав товар, відобразивши продаж у своєму обліку. Отже, на балансі підприємства продавця вже немає проданих товарів, а обліковується дебіторська заборгованість на субрахунку 361.

Наслідки з ПДВ для покупця

А підприємство покупець отримало товари від продавця. Проте отримані товари внаслідок бойових дій були знищені.

Якщо знищений товар придбавався з ПДВ, і підприємство покупець відобразило податковий кредит, то воно на підставі п. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ має право не нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.  

Адже згідно з цим пунктом ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Документальне підтвердження втрати товару для покупця

Тут розглянуто особливості документування.

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

• провести інвентаризацію;
• звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
• звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
• здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Окрім того, обставини непереборної сили (форс-мажору), потрібно засвідчити сертифікатом, який видає ТПП (торгово-промислова палата) (див. ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Але на своєму сайті ТПП повідомила, що враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Замість того, щоб звертатися для отримання сертифіката, ТПП радить роздрукувати її лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, який замінятиме сертифікат на період воєнного стану.

Особа, яка порушила зобов’язання, має право в період дії введеного воєнного стану долучати цей лист до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору.

Але ця особа може і отримати сертифікат ТПП, в загальному порядку.

Отже, мають бути:

• документи з проведення інвентаризації товарів, за якими встановлено нестачу товарів;
• лист ТПП та/чи сертифікат ТПП;
• акт ДСНС (за можливості);
• документ місцевих органів влади (за можливості);
• матеріали фото/відео зйомки.

Підстави для списання заборгованості, відображення в обліку

Якщо внаслідок бойових дій товар знищено, що оформлено так, як ми навели вище, і договором між сторонами встановлено, що форс-мажор є підставою для невиконання (припинення) зобов’язання, то це буде підставою списати:

• дебіторську заборгованість підприємством продавцем і
• зобов’язання підприємством покупцем.

Підстава – ст. 607 ЦКУ, де сказано, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Якщо в початковому договорі поставки (купівлі-продажу) між сторонами не встановлено, що форс-мажор може бути підставою для невиконання (припинення) зобов’язання, сторони можуть внести зміни до такого договору, встановивши таку умову, а також погодити особливості засвідчення форс-мажору та погодження між сторонами невиконання зобов’язання і списання заборгованості.

Наприклад, сторони можуть погодити засвідчення неможливості виконання договору, зокрема оплати, внаслідок знищення товару через воєнні дії, складанням акту, до якого прикладаються підтвердні документи, які ми навели вище.

На підставі такого акту підприємство продавець списує дебіторську заборгованість (Дт 947 Кт 361), підприємство покупець зобов’язання (Дт 631 Кт 717).

Якщо підприємство продавець є платником податку на прибуток, списана заборгованість зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 947), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то застосовуватиметься різниця за п. 139.2 ПКУ:

• фінрезультат до оподаткування збільшуватиметься на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості;
• фінрезультат до оподаткування зменшуватиметься на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Відповідно до пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з ознак, серед яких:

• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Отже, якщо списання заборгованості оформлено так, як зазначено вище, на наш погляд, це буде підставою вважати, що дотримано умови пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ. А тому підприємство, яке застосовує різниці, повинно як збільшити фінрезультат до оподаткування на списану заборгованість, так і має право зменшити фінрезультат до оподаткування на цю саму заборгованість.

Якщо при продажу товару підприємство продавець нарахувало ПЗ з ПДВ, то при списанні дебіторської заборгованості підстав для коригування такого ПЗ з ПДВ немає.

Подібну відповідь податкової читаємо і на питання в категорії 101.06, ЗІР: «Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов’язання у разі списання дебіторської заборгованості за поставленими товарами/послугами, якщо термін позовної давності минув, але оплату за товари/послуги ними так і не було отримано та процедура досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості проведена не була?».

 ***

Читайте також:

• Списання дебіторської заборгованості за товари внаслідок форс-мажорних обставин
• Форс-мажор у договірних правовідносинах під час воєнного стану