• Посилання скопійовано

Списання дебіторської заборгованості внаслідок знищення проданих товарів

Підприємство продало товари іншому підприємству. Але отримані підприємством покупцем товари знаходилися на складі в зоні бойових дій і були знищені. Внаслідок чого покупець не може оплатити товари. Як підприємству продавцеві списати заборгованість за цими товарами?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Дебіторська заборгованість у продавця

Продавець продав товар, відобразивши продаж у своєму обліку. Отже, на балансі підприємства продавця вже немає проданих товарів, а обліковується дебіторська заборгованість на субрахунку 361.

 

Наслідки з ПДВ для покупця

А підприємство покупець отримало товари від продавця. Проте отримані товари внаслідок бойових дій були знищені.

Якщо знищений товар придбавався з ПДВ, і підприємство покупець відобразило податковий кредит, то воно на підставі п. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ має право не нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.  

Адже згідно з цим пунктом ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

 

Документальне підтвердження втрати товару для покупця

Тут розглянуто особливості документування.

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

  • провести інвентаризацію;
  • звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
  • звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
  • здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Окрім того, обставини непереборної сили (форс-мажору), потрібно засвідчити сертифікатом, який видає ТПП (торгово-промислова палата) (див. ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Але на своєму сайті ТПП повідомила, що враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Замість того, щоб звертатися для отримання сертифіката, ТПП радить роздрукувати її лист від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, який замінятиме сертифікат на період воєнного стану.

Особа, яка порушила зобов’язання, має право в період дії введеного воєнного стану долучати цей лист до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору.

Але ця особа може і отримати сертифікат ТПП, в загальному порядку.

Отже, мають бути:

  • документи з проведення інвентаризації товарів, за якими встановлено нестачу товарів;
  • лист ТПП та/чи сертифікат ТПП;
  • акт ДСНС (за можливості);
  • документ місцевих органів влади (за можливості);
  • матеріали фото/відео зйомки.

 

Підстави для списання заборгованості, відображення в обліку

Якщо внаслідок бойових дій товар знищено, що оформлено так, як ми навели вище, і договором між сторонами встановлено, що форс-мажор є підставою для невиконання (припинення) зобов’язання, то це буде підставою списати:

  • дебіторську заборгованість підприємством продавцем і
  • зобов’язання підприємством покупцем.

Підстава – ст. 607 ЦКУ, де сказано, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Якщо в початковому договорі поставки (купівлі-продажу) між сторонами не встановлено, що форс-мажор може бути підставою для невиконання (припинення) зобов’язання, сторони можуть внести зміни до такого договору, встановивши таку умову, а також погодити особливості засвідчення форс-мажору та погодження між сторонами невиконання зобов’язання і списання заборгованості.

Наприклад, сторони можуть погодити засвідчення неможливості виконання договору, зокрема оплати, внаслідок знищення товару через воєнні дії, складанням акту, до якого прикладаються підтвердні документи, які ми навели вище.

На підставі такого акту підприємство продавець списує дебіторську заборгованість (Дт 947 Кт 361), підприємство покупець зобов’язання (Дт 631 Кт 717).

Якщо підприємство продавець є платником податку на прибуток, списана заборгованість зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 947), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то застосовуватиметься різниця за п. 139.2 ПКУ:

  • фінрезультат до оподаткування збільшуватиметься на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості;
  • фінрезультат до оподаткування зменшуватиметься на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Відповідно до пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з ознак, серед яких:

  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Отже, якщо списання заборгованості оформлено так, як зазначено вище, на наш погляд, це буде підставою вважати, що дотримано умови пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ. А тому підприємство, яке застосовує різниці, повинно як збільшити фінрезультат до оподаткування на списану заборгованість, так і має право зменшити фінрезультат до оподаткування на цю саму заборгованість.

Якщо при продажу товару підприємство продавець нарахувало ПЗ з ПДВ, то при списанні дебіторської заборгованості підстав для коригування такого ПЗ з ПДВ немає.

Подібну відповідь податкової читаємо і на питання в категорії 101.06, ЗІР: «Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов’язання у разі списання дебіторської заборгованості за поставленими товарами/послугами, якщо термін позовної давності минув, але оплату за товари/послуги ними так і не було отримано та процедура досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості проведена не була?».

 ***

Читайте також:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Повернення 1200 грн лікарняних ПФУ у 2026 році: проводки та алгоритм коригування податків (аудіоверсія)
    Підприємство завищило лікарняні за рахунок ПФУ. Працівник повернув 1200 грн на рахунок підприємства, кошти перераховано до ПФУ, подано коригуючу заяву-розрахунок. Чи правильні запропоновані проведення Дт 313 - Кт 663 сторно 1200 грн і Дт 378 - Кт 313 на 1200 грн? Якими проводками відобразити повернення коштів, їх перерахування до ПФУ та коригування ПДФО, військового збору і ЄСВ?
    02.10.202635
  • Облік комплектації товарів у 2026 році через рахунок 231 (аудіоверсія)
    Підприємство-замовник передає підряднику комплектуючі за актом приймання-передачі для комплектації готових товарів (наборів). Після виконання робіт підрядник повертає готові набори за актом приймання-передачі готових виробів. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити передачу комплектуючих, послуги підрядника та оприбуткування готових наборів? Чи доцільно використовувати субрахунок 231?
    01.10.202634
  • Заміна шин автонавантажувача у 2026 році: облік нових і демонтованих шин та ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, придбало автонавантажувач. Його шини зносилися: підприємство придбало нові, а старі демонтувало. Чи вважається заміна шин ремонтом? Як облікувати нові та демонтовані шини і чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ?
    30.09.202651
  • Списання ноутбука з ліквідаційною вартістю 1 000 грн у 2026 році: ПДВ-ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ без доходів у 2025 році в лютому 2026 року списало ноутбук із ліквідаційною вартістю 1 000 грн на підставі акта сервісного центру про неремонтопридатність і рішення засновників. Ноутбук передано директору для утилізації до кінця року, але станом на 01.08.2026 р. не утилізовано. У липні 2026 року ТОВ анульовано ПДВ-реєстрацію за рішенням ДПС. Які ПДВ-наслідки списання та анулювання реєстрації?
    30.09.202659
  • Плановий ремонт цеху переробки сої у 2026 році: облік витрат і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ — надає послуги з переробки давальницької сої замовників. Протягом місяця цех не працював через плановий ремонт: продукцію не виготовляли, послуг переробки не надавали. На яких рахунках відобразити витрати на ремонт, амортизацію, оплату праці та утримання цеху, і чи виникають ПДВ-наслідки?
    30.09.202634