Списання дебіторської заборгованості за товари внаслідок форс-мажорних обставин

Підтвердження настання форс-мажорних обставин

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до ТПП.

Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону про ТПП та п.3.1 Регламенту ТПП, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи:

• обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами;
• обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб;
• обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що саме по собі існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати. Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов’язання.

Обов’язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

Отже, єдиним підтвердженням пожежі як форс-мажору буде сертифікат ТПП. Звернутися до ТПП в даному випадку повинен покупець.

Якщо такого сертифікату отримано не буде, пожежа не вважатиметься форс-мажором.

Додатково на тему форс-мажору читайте тут та тут.

Врегулювання боргу за згодою сторін

Якщо форс-мажор не вдасться підтвердити сертифікатом ТПП, то в цьому випадку сторони повинні самостійно дійти згоди щодо того, як вони врегулюють цю ситуацію. Можливі такі варіанти:

• покупець може погасити борг частково (при цьому частина боргу списується як прощений борг),  повністю, або навіть зі штрафними санкціями;
• сторони можуть дійти згоди щодо списання боргу покупця, а точніше постачальник прощає борг покупцю.

На нашу думку, тут відбувається саме прощення боргу кредитором, оскільки безнадійним його назвати не можна, якщо строк позовної давності ще не сплив, а також немає свідчень того, що покупець не має фінансової можливості відшкодувати вартість втраченого товару.

В останньому випадку доцільно скласти додаткову угоду до договору купівлі-продажу товару та відповідний акт, у якому описати ситуацію та прийняте сторонами рішення про списання (прощення) боргу покупця. Такий акт може бути двостороннім або одностороннім, коли його складає і підписує тільки кредитор – постачальник, оскільки прощення боргу – це одностроння дія кредитора.

Списання дебіторської заборгованості покупця

Незалежно від того, яка буде причина списання боргу – настання форс-мажорних обставин, підтверджене сертифікатом ТПП, або самостійне прощення боргу постачальником, - облік у постачальника буде однаковим. Списання дебіторської заборгованості – це досить широка тема, тому тут наведемо головні моменти, а з деталями пропонуємо ознайомитися у наших матеріалах.

По-перше, для списання дебіторки повинен бути нарахований резерв сумнівних боргів. Як його створити, ми писали тут.

По-друге, власне списання дебіторки відбувається з використанням попередньо нарахованого резерву. Про це ми писали тут. Даний випадок описаний у підрозділі «Списання грошової заборгованості», адже покупець був винен гроші за втрачений товар.

Якщо підприємство коригує фінрезультат, то йому слід звернути увагу на визначення безнадійної заборгованості для цілей оподаткування у пп. 14.1.11 ПКУ: безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема, одній з таких ознак:

• заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
• прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
• заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Тільки з наявності однієї з цих ознак можна буде зменшити фінрезультат на суму списаної дебіторської заборгованості відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ за одночасного збільшення його відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ.

Податкові зобов’язання з ПДВ продавець не коригує, оскільки постачання товару вже відбулося.