Облік операцій з лізингу автомобіля

Передусім варто правильно встановити до якого типу лізингу відноситься дана операція виходячи саме із суті договору, а не з його форми. Пунктом 14.1.97 ПКУ передбачено, що лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу.

Оперативний лізинг (оренда) - операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом.

Фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

• об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
• балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
• сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
• майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Якщо має місце саме фінансовий лізинг, то підприємство за актом приймання передачі авто ставить його собі на баланс з подальшою амортизацією протягом строку корисного використання:

• Дт 152 Кт 531 – на вартість об’єкту лізингу;
• Дт 105 Кт 152 – введено в експлуатацію.

Фінансові витрати лізингоодержувача (винагорода лізингодавцю, відсотки за договором лізингу) відображають у сумі, яка відноситься до звітного періоду. У момент нарахування виникає поточне зобов'язання (кредит субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками») на суму лізингового платежу за відповідний період. Така сума відсотків за поточний період відноситься до витрат поточного періоду за дебетом субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» (винагороди лізингодавцю, відсотків тощо).

Далі на кожну дату балансу частину довгострокової заборгованості, термін погашення якої припадає на наступні 12 місяців, переводять до складу поточної (Дт 531 Кт 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті»).

Погашення заборгованості відображають записом: Дт 611 Кт 311.

Збір до ПФ та платіж за реєстрацію автомобіля відносять на первісну вартість автомобіля (Дт 152 Кт 631), а ось витрати в сумі страхових платежів відносять на витрати звітного періоду поступово протягом строку страхування (Дт 39 Кт 631 та Дт 23, 91-94 (відповідно до того, як такий автомобіль використовується) Кт 39).

Якщо ж має місце саме оперативний лізинг, то лізингоодержувач обліковує авто на позабалансовому рахунку 01, а весь розмір лізингових платежів відносить до складу витрат поточного періоду (зокрема Дт 92 Кт 685). Тобто оперативний лізинг по факту є орендою. І лише після викупу автомобіля підприємство оприбутковує його на баланс записом Дт 152 Кт 631 з подальшим введенням в експлуатацію та амортизацією.