Відповідно до пп. 14.1.41 ПКУ, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Тобто, вироблена готова продукція з давальницької сировини не належить переробнику, а є власністю надавача такої давальницької сировини (замовника).
При цьому, згідно з п. 19 НП(С)БО 16 витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) доставки. Це стосується витрат на доставку власної готової продукції покупцям.
Таким чином, у переробника, вартість доставки напівфабрикатів до підрядної організації і назад, не є витратами на збут, а включається до складу витрат які пов’язані з переробкою сировини (рахунок 23) і відповідно формують собівартість наданих послуг з переробки. Отже, в обліку у переробника такі витрати відображатимуться записами:
- Дт 23 Кт 631 – якщо транспортування здійснюється із залученням стороннього перевізника;
- Дт 23 Кт 661 – нараховано заробітну плату водіям, що здійснюють перевезення;
- Дт 23 Кт 203 – списано вартість паливних матеріалів, витрачених при перевезенні.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити