Списання зіпсованого товару: порядок та податкові наслідки

Документальне оформлення

Запаси, зокрема товари, у яких встановлений строк придатності ще не закінчився, однак було встановлено, що вони втратили свої властивості, вважаються зіпсованими товарами і не можуть бути списані як такі, що перебувають в межах природного убутку.

У разі виявлення такого факту на підприємстві має бути проведено інвентаризацію (п. 7 розд. 1 Положення №879). На підставі інвентаризації встановлюється кількість зіпсованої продукції, виявляються відповідальні особи, отримуються пояснення та визначається чи присутня тут її вина. Також має бути визначено подальше рішення щодо такої продукції та шляхи її утилізації. Саме на підставі акту інвентаризації така продукція може бути списана з обліку підприємства.

Детальніше про інвентаризацію запасів ми писали тут.

Податок на прибуток та облік

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому, ПКУ не передбачено коригування фінрезультату на суми списання запасів як в межах природного убутку, так і понад них. Тому така операція впливає на фінрезультат до оподаткування лише за правилами бухгалтерського обліку.

Як було сказано вище, зазначені у запитанні товари не потрапляють під норми природного убутку, а тому їх списання відображається записом Дт 947 Кт 28 разом із списанням торгової націнки на них Дт 947 Кт 282 та Дт 285 Кт 282.

Оскільки маємо справу із продажем покупних товарів, то СГ облік ТМЦ має вести за цінами продажу, а тому необхідно списати також і відповідну суму торгової націнки, що відноситься до їх вартості – Дт 947 Кт 282; Дт 285 Кт 282.

До моменту виявлення винної особи вартість зіпсованих товарів має відображатись за дебетом позабалансовому рахунку 072. Якщо протягом трьох років винну особу встановлено не буде, то вони списуються записом Кт 072. У разі встановлення винної особи до спливу трьох років вартість таких запасів також списується з позабалансового рахунку (Кт 072) разом із визнанням доходу та заборгованості винної особи (Дт 375 Кт 716).

«Компенсуючі» ПЗ з ПДВ нараховані згідно з пп. 198.5 ПКУ відображаються записом Дт 947 Кт 641.

ПДВ

Як передбачено пп. «г» п. 198.5 ПКУ, платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ та скласти відповідну ПН за товарами, послугами, необоротними активами, придбаними з ПДВ (для товарів, послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари або послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пп. 189.9 ПКУ).

База оподаткування за такими товарами визначається виходячи з вартості їх придбання.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).

При цьому податківці неодноразово наголошували, що у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, у разі списання з балансу пошкоджених запасів, та за умови, що винну особу не встановлено, платник податку, не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду має скласти зведену податкову накладну по таким запасам і нарахувати ПЗ з ПДВ. Реєструється така ПН протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому складено зазначені накладні.