ПКУ не визначає поняття нематеріальних активів.
Згідно з пп. 14.1.84 ПКУ інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом про бухоблік, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Тобто, для цілей ПКУ застосовується визначення нематеріального активу згідно з бухгалтерським законодавством.
Відповідно до п. 4 НП(С)БО 8 нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Там же зазначено, що немонетарні активи - усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.
Таким чином, бухгалтерське законодавство не визначає строк використання як одну з ознак нематеріальних активів.
А в п. 1.2 Методрекомендацій № 1327 так прямо і записано, що нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані (незалежно від строку їх корисного використання (експлуатації)).
Таким чином, якщо строк служби придбаного немонетарного активу складає 9 місяців (менше ніж рік), він також обліковується у складі нематеріальних активів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити