Облік витрат на виправлення браку імпортованої продукції

Облік безоплатно отриманих запчастин і їх використання

Відповідно до п. 12 П(С)БО 9, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього П(С)БО.

А в п. 9 П(С)БО 9 наведено витрати, які включаються до первісної вартості запасів, придбаних за плату, включаючи суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати тощо.

Таким чином, в бухобліку вартість безоплатно отриманих запчастин відображатиметься такими проведеннями:

• Дт 209 (склад) Кт 718 – на справедливу вартість;
• Дт 209 (склад) Кт 377 – на суму сплаченого ввізного мита;
• Дт 209 (склад) Кт 377 – на суму послуг митного брокера;
• Дт 209 (склад) Кт 631 – на вартість транспортних послуг, наданих стороннім перевізником тощо.

Щодо обліку ПДВ, сплаченого при імпорті запчастин

Такий ПДВ відноситься до складу ПК у загальному порядку. Причому підстав для нарахування компенсуючих ПДВ немає, тому що імпортовані запчастини будуть використані у господарській діяльності – в ремонті придбаних товарів, які надалі продаватимуться.

Бухгалтерські проведення ПДВ:

• Дт 377 Кт 311 – сплачено ПДВ при митному оформленні;
• Дт 641 Кт 377 – відображено ПК з ПДВ.

Витрати на ремонт товару

Фактично підприємство здійснює гарантійний ремонт товару власними силами.

Згідно з п. 19 П(С)БО 16, витрати на гарантійний ремонт відносять до витрат на збут.

Таким чином, всі понесені підприємством витрати на ремонт (зарплата з нарахуваннями працівнику, який здійснює ремонт, вартість запчастин) відносять до витрат на збут: Дт 93 Кт 209, 651, 661 тощо.

Яким чином документально оформити ремонт?

Встановленого нормативними документами порядку немає. Тому підприємство самостійно вирішує порядок документування.

Наприклад, працівник, який робить ремонт, може періодично, наприклад, в кінці місяця складати у довільній формі звіт про ремонт. У звіті зазначати, скільки одиниць товару відремонтовано і передано на склад і скільки запчастин використано. До звіту прикладати накладні на отримання бракованого товару зі складу і на передачу відремонтованого товару на склад, накладні на отримання запчастин зі складу у підзвіт працівника. Керівник підприємства затверджує ці документи і на їх підставі відображається рух товару і запчастин і списання використаних запчастин на витрати (на рахунок 93):

• Дт 209 (працівник) Кт 209 (склад) – отримані працівником зі складу запчастини;
• Дт 281 (працівник) Кт 281 (склад) – отримані працівником зі складу браковані товари;
• Дт 93 Кт 209 (працівник) – списана вартість використаних запчастин;
• Дт 281 (склад) Кт 281 (працівник) – передані відремонтовані товари працівником на склад.

Зарплату працівника, який здійснює ремонт, можуть оформляти окремим нарядом на відрядну роботу, чи іншим документом, прийнятим на підприємстві:

• Дт 93 Кт 651, 661 – нарахована зарплата працівника, з нарахуваннями ЄСВ, який здійснює ремонт товару.

Чи потрібно оприбутковувати зняті з товару браковані запчастини?

Відповідно до п. 5 П(С)БО 9, запаси визнаються активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Тобто, якщо підприємство якимось чином планує використовувати у власній діяльності зняті браковані запчастини (наприклад, здати на металобрухт і отримати кошти від здачі), воно оприбутковує їх на балансі: Дт 209 Кт 719.

В п. 2.12 Методрекомендацій №2 зазначено, що оприбутковують за чистою вартістю реалізації, або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9).

Якщо від бракованих запчастин не планується отримання економічних вигід, наприклад, вони викидатимуться на смітник, ставити їх на баланс немає підстав.

Утилізацію цих бракованих запчастин (наприклад, поміщення до сміттєконтейнера) також потрібно задокументувати. Наприклад, скласти акт про утилізацію, довільної форми. Акт затверджується керівником підприємства.

Нараховувати компенсуючі ПДВ за нормами п. 198.5 ПКУ на вартість знятих бракованих запчастин немає підстав. Тому що товар, який ремонтується, буде використано в господарській діяльності.

Облік отриманої від постачальника нерезидента кредит-ноти

Згідно з ч. 1 ст. 678 ЦКУ, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1. пропорційного зменшення ціни;
2. безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3. відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Отже, підприємство може вимагати від постачальника як зменшити ціну, так і відшкодувати витрати на виправлення браку.

Але якщо відшкодовувати витрати, з точки зору оподаткування така операція буде постачанням послуг, з необхідністю нарахувати ПДВ.

Тому сторони замість відшкодування витрат можуть обрати варіант зі зменшенням ціни.

Отже, кредит-нота – це документ, який видає постачальник підприємству на зменшення ціни поставленого товару у зв’язку з виявленим недоліком товару (браком). Тому саме таку причину і потрібно в ній зазначати.

Але можливість і підстави виставлення кредит-ноти мають бути прописані у договорі постачання між постачальником нерезидентом і підприємством резидентом України. Якщо не прописані, до договору варто внести зміни. І тільки потім виставляти кредит-ноту. Поряд з цим, підприємство має зафіксувати факт браку, оформивши, наприклад, актом і надіслати постачальнику претензію. Тому кредит-ноту постачальник виставлятиме за наслідками розгляду претензії.

У разі, якщо товар отримано за передоплатою, можливо, потрібно буде дотриматися й умов законодавства про валютний контроль, зокрема, Інструкції №7.

Згідно з п. 12 розд. ІІ Інструкції №7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

• відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
• відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
• повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів тощо.

Таким чином, якщо підприємство - імпортер сплатило вартість імпортованого товару, постачальник нерезидент має повернути кошти, на які зменшилася вартість товару. Поряд з цим договором сторони можуть встановити орган, який прийматиме рішення про невідповідність товару якісним характеристикам, наприклад, ТПП. Якщо це передбачено договором, додатково потрібно буде залучати до огляду товару ТПП і отримувати рішення цього органу. В бухобліку сума знижки за отриманою кредит-нотою відображається одночасним зменшенням кредиторської заборгованості перед постачальником і вартості імпортованого товару. Тобто, здійснюється таке проведення, способом сторно (сума з мінусом): Дт 28 Кт 631.