Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону про бухоблік, звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Відповідно до ст. 4 Закону про бухоблік одним з принципів, на яких грунтується бухоблік, є безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі.
Відповідно до п. 4.1 Концептуальної основи фінзвітності, як правило, фінансові звіти складаються на основі припущення, що суб'єкт господарювання є безперервно діючим і залишатиметься діючим в осяжному майбутньому. Отже, припускається, що суб'єкт господарювання не має ні наміру, ні потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності; за наявності такого наміру або потреби фінансові звіти можуть складатися з дотриманням іншого принципу, в такому випадку має розкриватися застосований принцип.
Таким чином, його довгострокову заборгованість, всі довгострокові зобов’язання доречно перевести до складу поточних.
Необоротні активи, які вже не планується використовувати в господарській діяльності, а планується продати чи передати засновникам, варто перевести до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (субрахунок 286).
Запаси доречно відобразити за чистою вартістю реалізації (п. 24, п. 25 П(С)БО 9).
Резерви і забезпечення, за якими вже не плануються витрати, доречно списати.
Поряд з цим підприємство може створити забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на виконання зобов'язань при припиненні діяльності (п. 12 П(С)БО 11): Дт 949 Кт 474.
Після цього всі наступні витрати (зарплата, інтернет тощо) списують на субрахунок 474.
Якщо підприємство не буде створювати забезпечення, такі витрати списують на субрахунок 949. Тому що поділ витрат на адміністративні, на збут тощо втрачає сенс. Як правило, здійснені в період припинення діяльності підприємства витрати направлені на виконання процедур припинення. Тобто, це інші операційні витрати підприємства.
Але якщо під час процедури припинення підприємство ще провадить господарську діяльність, наприклад, виготовляє продукцію, надає послуги, виконує роботи, то облік витрат, на наш погляд, слід вести в загальному порядку, списуючи їх на відповідні рахунки обліку – 92, 93 тощо.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити