Як в обліку відобразити витрати на демонтаж і монтаж на новому місці ОЗ?

Однозначної чіткої відповіді на це питання чинне бухгалтерське законодавство не містить.

Давайте поміркуємо.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 7, первісна вартість об'єкта ОЗ збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема, на передбачену законодавством  рекультивацію порушених земель).

Відповідно до п. 11 Методрекомендацій №561, первісна вартість об'єкта ОЗ збільшується на попередньо оцінену суму витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований, у випадках та порядку, визначеному законодавством, зокрема, на суму оцінених витрат на рекультивацію порушених земельних ділянок шляхом створення забезпечення 

Відповідно до п. 17 П(С)БО 11, після завершення робіт з демонтажу, переміщення об'єктів ОЗ та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання, залишок (недостатність) забезпечення на відновлення земельних ділянок визнається іншим операційним доходом (іншими операційними витратами).

З наведеного можна зробити такі висновки.

Якщо на момент створення об’єкта ОЗ підприємство очікує витрати на демонтаж і переміщення цього об’єкта, воно може створювати забезпечення на демонтаж і переміщення. Причому суму забезпечення відносять не до складу витрат, а збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ:

• Дт 15 Кт 474 - (створення забезпечення);
• Дт 10 Кт 15 – (зарахування об’єкта ОЗ на баланс).

Надалі всі витрати на демонтаж відносять за рахунок створеного забезпечення: 

• Дт 474 Кт 20, 651, 661 тощо.

Після проведення демонтажу і переміщення об’єкти залишок на субрахунку 474 списують:

• на доходи (Дт 474 Кт 719) – якщо фактичні витрати на демонтаж були менше очікуваних;
• на витрати (Дт 949 Кт 474) – якщо фактичні витрати були більше очікуваних.

А сума створеного забезпечення, на яку збільшилася первісна вартість об’єкта, і надалі амортизується і в сумі амортизації у загальному порядку відноситься до складу витрат.

Це ми вище описали варіант із створенням забезпечення.

А що робити, коли забезпечення не створювалося?

З наведеного можна зробити висновок, що якщо забезпечення не створювалося, всі витрати на демонтаж потрібно включити до складу інших операційних витрат: Дт 949 Кт 20, 651, 661 тощо.

Тобто, слід вчинити так само, як і в разі недостатності забезпечення для відшкодування витрат.

До цього моменту ми міркували над витратами на демонтаж об’єкта ОЗ.

Але що робити з подальшими витратами на монтаж об’єкта на новому місці?

Загалом відповідно до п. 8 П(С)БО 7, витрати на монтаж збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ. Щоправда, в цьому пункті йде мова про первісні витрати на монтаж, понесені в період придбання об’єкта і доведення його до стану, в якому він може використовуватися за призначенням.

З подальшим монтажем об’єкта ситуація інша.

Згідно з п. 15 П(С)БО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. А збільшують первісну вартість ОЗ тільки витрати, пов’язані з поліпшенням ОЗ, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Від того, що об’єкт ОЗ перенесли з одного місця на інше, він ніяк не поліпшився. Тому збільшувати його первісну вартість немає підстав.

Міркуючи таким чином, доходимо висновку, що витрати на новий монтаж також відносяться до складу витрат періоду, а не збільшують первісну вартість ОЗ.

З іншої сторони, демонтований об’єкт не може використовуватися без понесення витрат на його повторний монтаж. Тому є підстави вважати такі витрати капітальними. Хоча те саме можна сказати про витрати на капітальний ремонт об’єкта ОЗ, без яких він не може використовуватися за призначенням, які, проте, за загальним правилом включають до складу витрат поточного періоду. Відповідно до п. 30 Методрекомендацій № 561 такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) ОЗ.

В ситуації, яку ми розглядаємо, витрати на монтаж ніяк не пов’язані з окремою замортизованою частиною ОЗ.

Наведені нами міркування більше свідчать на користь того, що в ситуації, яку ми розглядаємо, витрати на демонтаж і монтаж ОЗ (металевого накриття над сміттєвими баками) слід включати до складу витрат поточного періоду (субрахунок 949), а не на збільшення первісної вартості об’єкта.

Значно меншою мірою, на наш погляд, аргументується позиція на користь збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ.

Вважаємо, підприємство має самостійно вирішити, яка з цих двох позицій для нього обгрунтованіша і прийнятніша.