Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Підпунктом 165.1.31 ПКУ встановлено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Поворотну фіндопомогу надану засновником підприємству в ф. №1ДФ не зазначається. А от суму, яку підприємство буде повертати засновнику потрібно в тому кварталі, в місяці якому відбулося повернення за ознакою доходу — «153».
Отриману від засновника ПФД підприємство обліковує на рахунку 685, а в бухобліку відображається наступними проводками:
- Дт 311 Кт 685 - на суму ПФД отриману від засновника;
- Дт 685 Кт 311 - на суму ПФД повернуту засновнику.
Дисконтування – це приведення вартості майбутніх платежів до значення на теперішній момент. Дисконтування заборгованості в бухобліку проводиться, щоб у фінзвітності показати реальну вартість грошей на теперішній час – яку суму слід віддати (кредиторська заборгованість), або яку суму ми отримаємо (дебіторська заборгованість).
Іншими словами, купівельна спроможність грошей з плином часу падає, а тому в фінзвітності слід показувати продисконтовані розрахунки – як дебіторську, так і кредиторську заборгованість.
Стосовно того, чи потрібно дисконтувати у разі неповернення в строк (протягом року) ПФД засновнику зазначимо, що у визначеннях доходів і витрат у ст. 1 Закону №996, п. 3 р. І НП(С)БО 1, п. 5 П(С)БО 15, п. 6 П(С)БО 16 уточнено, що операції, пов’язані з вкладами та вилученням капіталу власниками, не мають впливати на доходи й витрати, тобто на фінансовий результат підприємства, тому і дисконтувати її не потрібно.
При цьому винятків для довгострокової грошової заборгованості, яка виникла у відносинах із засновниками, теж не встановлено. Тобто її теж треба приводити до теперішньої вартості.
Щоб поєднати ці дві вимоги, при визнанні дисконту не має виникати дохід, а має визнаватися додатковий капітал.
Крім того, не радимо користатися варіантом із укладанням додатку до договору, який би пролонговував період повернення ПДФ ще на один рік, а потім ще на один рік й т.д. Адже хоча й формально така заборгованість є поточною, адже на руках є договір, який говорить про строк погашення у 1 рік, втім щорічна його пролонгація може викликати сумніви у податківців, що таким чином підприємство заавальовує признання довгострокової заборгованості. Тоді як має спрацьовувати принцип «превалювання сутності над формою» відповідно до ст. 4 Закону про бухоблік. Й як варіант фіскали можуть перекваліфікувати поточну заборгованість у дострокову й самостійно продисконтувати її. Оборонятися у такому випадку скоріш за все прийдеться у суді.
І щодо того чи є якась визначена ставка дисконтування зазначимо, що на сьогодні її немає.
Також читайте тут та тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити