Обов’язок з дисконтування довгострокової заборгованості, за якою не нараховуються відсотки, з’явився з 29.10.2019 р., завдяки змінам, внесеним до стандартів бухобліку Наказом Мінфіну від 16.09.2019 р. №379. Така зміна розглядається як зміна облікової оцінки, а тому вперше довгострокову безвідсоткову заборгованість потрібно було дисконтувати станом на 31.12.2019 р.
Таким чином, якщо поворотна фіндопомога є безвідсотковою, і станом на 31.12.2019 р. до її погашення залишалося більше 12 календарних місяців (це ознака довгостроковості), то станом на 31.12.2019 р. заборгованість за такою поворотною фіндопомогою потрібно було дисконтувати.
Якщо ж станом на 31.12.2019 р. згідно з укладеним договором чи договорів строк повернення допомоги мала настати в 2020 році, заборгованість не підлягала дисконтуванню, тому що вона відповідає критеріям поточної заборгованості.
Якщо заборгованість зі строком погашення у 2020 році не була повернена в 2020 році, вона вважається простроченою. Прострочена заборгованість також не дисконтується, тому що вона не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Отже, якщо ПФД за договором, який був укладений більше трьох років тому, є простроченою, тобто строк її погашення вже настав, вона не дисконтується.
Так само аналізується заборгованість з ПФД і станом на дату балансу 31.12.2020 року.
Поряд з цим, договір ПФД може бути пролонговано на новий термін. Якщо цей термін не перевищує року, то формально дисконтувати таку заборгованість не потрібно, тому що вона відповідає поняттю поточної, а не довгострокової. Якщо новий строк погашення заборгованості перевищує рік з дати балансу 31.12.2020 р., тобто на дату найближчого балансу після пролонгації строк повернення буде більше року, таку заборгованість потрібно дисконтувати.
Щодо постійної пролонгації договорів ПФД на річний строк або менший, коли пролонгація робиться більше, ніж один раз: таку ситуацію податкова може розцінити, як формальне прикриття довгострокової заборгованості. А відтак, розглядати заборгованість як довгострокову, з необхідністю її дисконтування. Подеколи таку думку підтримують і суди (Рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 04.12.2018 р. у справі №826/16321/18).
Тому безпечніший варіант – це взагалі не встановлювати в договорі конкретний строк повернення фіндопомоги, а визначити таке повернення моментом пред’явлення позикодавцем вимоги до позичальника повернути фіндопомогу. Така можливість передбачена ст. 1049 ЦКУ. Після надходження вимоги повернення має відбутися протягом тридцяти днів. Заборгованість за таким договором вважається поточною, оскільки строк її погашення невідомий. А тому дисконтувати таку заборгованість не потрібно.
Якщо підприємство таки буде дисконтувати заборгованість, як відображати суму дисконту в обліку?
За загальним правилом, суму дисконту позичальник відображає спершу у складі доходів на субрахунку 733, а потім у складі витрат на субрахунку 952. Але якщо фіндопомогу отримано від засновників підприємства, дисконт відображають у складі власного капіталу на кредиті субрахунку 452, а потім зменшують по дебету цього субрахунку.
Детальніше про ці та інші питання, які стосуються дисконтування, ми розглядали тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити