Як списати безнадійну дебіторську заборгованість іноземних покупців у валюті?

Позовна давність у ЗЕД

Особливістю списання дебіторської заборгованості нерезидентів є те, що до неї застосовуються інші строки позовної давності, ніж до заборгованості резидентів. Так, платник податку на прибуток може застосовувати до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів, позовну давність терміном у чотири роки, але за умови, що сторони договору належать до країн — учасниць Конвенції ООН від 14.06.74 р. «Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів» і умови договору передбачають застосування її норм. Конвенція застосовується тільки в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у договірних державах (перелік країн — учасниць Конвенції наведено в листі МЗС України від 17.12.2007 р. №72/19-612/1-3811). Також див. лист Мін'юсту від 15.06.2017 р. №22533/К-14013/8.

Конвенція не застосовується:

• коли сторони договору купівлі-продажу у зрозумілій формі виключили її застосування;
• до договорів, у яких зобов’язання продавця полягають переважно у виконанні робіт або наданні послуг.

Договори на постачання товарів, які потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, яка замовляє товари, не зобов’язана постачати істотну частину матеріалів для їх виготовлення.

Також Конвенція не поширюється до продажу товарів, передбачених ст. 4 цієї Конвенції.

Таким чином, загальний строк давності згідно з Конвенцією до договорів купівлі-продажу товарів у сфері ЗЕД становить чотири роки. Він може продовжуватися або припинятися, але його загальна тривалість не може перевищувати 10 років (статті 8 та 23 Конвенції).

Тому в даному випадку слід уважно проаналізувати кожну суму заборгованості і з’ясувати, чи дійсно за нею сплив строк позовної давності, чи ні.

Документальне оформлення

Якщо безнадійну дебіторську заборгованість виявляють за результатами інвентаризації (зокрема,  перед складанням річної фінансової звітності, докладніше про це – тут https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/58747) , то в акті інвентаризації зазначають суми безнадійних боргів і заборгованостей, за якими минув термін позовної давності. До акта інвентаризації розрахунків додають довідку про таку заборгованість. У довідці зазначають найменування та місцезнаходження дебіторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості. Висновки інвентаризаційної комісії відображаються у протоколі, який затверджує керівник підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення №879).

Якщо заборгованість списується не за результатами інвентаризації, а з причини спливу строку позовної давності або за фактом визнання її безнадійною до спливу такого строку, потрібно оформити наказ (розпорядження) керівника підприємства на її списання.

Бухгалтерський облік списання валютної заборгованості здійснюється за таким же алгоритмом, що і списання заборгованості у гривні, яке ми розглядали тут: https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/15741

При списанні монетарної валютної заборгованості виникають курсові різниці. Згідно з п. 8 П(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Тобто валютна сума заборгованості перераховується у гривні щоразу, коли погашається її сума (або частина), а також коли настає чергова дата балансу. Списання заборгованості розгялдається як її погашення, тому на дату списання також визначаються курсові різниці. Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). У бухобліку це субрахунки 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Втрати від операційної курсової різниці» відповідно, у кореспонденції з рахунком обліку заборгованості.

Валютний контроль за розрахунками з експортних операцій значно послаблений з 02.01.2019 р., коли набрало чинності Положення №5. Звертаємо увагу, що валютному контролю не підлягають операції з експорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж 400 тис грн. Докладніше про це – тут https://news.dtkt.ua/state/zed/61887

Податок на прибуток. Наслідки списання валютної заборгованості з точки зору податку на прибуток аналогічні наслідкам при списанні гривневої заборгованості:

• збільшуємо фінрезультат на всю суму списаної заборгованості за курсом на дату списання. Ця сума відображається у рядку 2.1.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток;
• зменшуємо фінрезультат лише на ту суму  списаної заборгованості за курсом на дату списання, яка відповідає хоча б одній з ознак, передбачених у пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема, якщо за нею сплив строк позовної давності. Якщо заборгованість відповідає хоча б одній ознаці, передбаченій у пп. 14.1.11 ПКУ, платник не повинен здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ (див. ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р. №1620/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, №1621/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 07.12.2018 р. №5157/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, УПК від 03.04.2018 року №400). Ця сума відображається у рядку 2.2.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.

Курсові різниці, що нараховані на дату списання заборгованості, у цих коригуваннях участі не беруть, коригуємо фінрезультат тільки на суму самої заборгованості за курсом НБУ на дату списання.

Щодо коригування фінрезультату на підставі пп. 140.5.10 ПКУ. Згідно з пп. 140.5.10 ПКУ фінрезультат збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб). Відвантажені товари, за якими згодом виникла безнадійна дебіторська заборгованість, не є безоплатно наданими, адже вони фактично постачалися згідно договору купівлі-продажу. Безповоротну фінансову допомогу за такою безнадійною заборгованістю не можна назвати «перерахованою», тобто тут мається на увазі, що вона фактично не надавалася. Тому коригування, передбачені пп. 140.5.10 ПКУ, на безнадійну монетарну заборгованість не поширюються, а поширюються тільки на фактичні операції з надання безповоротної фіндопомоги в момент її надання. Також про це читайте у «Віснику» http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100010780-beznadiyna-zaborgovanist-2