Договір тимчасового користування на безоплатній основі відповідає ознакам договору позички. Так, згідно з п. 1 ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Зважаючи на те, що право власності на взірці та лекала до підприємства не переходять, то вважаємо, що оприбуткувати їх необхідно лише на позабалансовому рахунку 01. При цьому, амортизація на такі активи не нараховується.
Якщо при ввезенні на територію України було сплачено мито, або понесено інші витрати, то вважаємо, що їх слід обліковувати у складі поточних витрат на рахунку, що відповідає призначенню імпортованих активів (наприклад 23).
До витрат поточного періоду будуть відноситись і витратити пов’язані із підтриманням об’єкту позички у належному стані.
ПДВ - позичка
Операція із отримання від нерезидента активів за договором позички, який передбачає їх повернення, не матиме для резидента жодних ПДВ-наслідків. Адже такі операції не вважаються постачанням товарів (пп. 14.1.191 ПКУ) і, відповідно, не є об’єктом обкладення ПДВ.
Податківці притримуються такої ж позиції. Так, у підкатегорії 101.04 ресурсу «ЗІР» вони зазначають таке: операція з передачі платником ПДВ товарів та основних засобів резиденту платнику ПДВ чи неплатнику/нерезиденту за договором позички, який передбачає їх повернення, не вважається постачанням товарів/послуг і та не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому, у випадку, якщо у рамках такого договору відбувається оплата за надання товарів та основних засобів у позику, то зазначене розглядається як оплата вартості наданих послуг та включається до бази оподаткування ПДВ.
ПДВ – податковий кредит
Водночас, підприємством при імпорті було сплачено ПДВ на митниці, адже ввезення товарів в Україну є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. «в» пп. 185.1 ПКУ. Відповідно до пп. «ґ» пп. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 187.8 ПКУ.
Отже, суму ПДВ, сплачену на митницю підприємство включає до складу ПК з ПДВ. Подальше нарахування ПЗ з ПДВ не здійснюється, оскільки отримані активи будуть використовуватись підприємством у господарській діяльності.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити