Взаємозалік поворотної безпроцентної фінансової допомоги зарплатою: який алгоритм?

Насамперед зазначимо, що відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Положення ч. 1 ст. 1049 ЦКУ зобов'язують позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦКУ).

Новація боргу у позикове зобов'язання, передбачена ч. 1 ст. 1053 ЦКУ полягає у тому, що за домовленістю сторін борг, який виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Заміна позиковим зобов'язанням боргу за трудовим договором (зарплати) положеннями ст. 1053 ЦКУ не передбачена.

Щодо форми виплати заробітної плати, то відповідно до ст. 23 Закону про оплату праці заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Крім того, виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону про оплату праці).

У ст. 128 КЗпП та ст. 26 Закону про оплату праці зазначено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. 

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законодавством, - 50% заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено 50% заробітку.

Обмеження відрахувань із заробітної плати, встановлені ст. 127 КЗпП полягають у тому, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. 

Відрахування із зарплати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;

• для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
• для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
• на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.

У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пп. 3, 5 і 6 ст. 36 і пп. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).

Стаття 127 КЗпП не передбачає можливість відрахування із зарплати працівників для покриття їх заборгованості підприємству з погашення поворотної безпроцентної фінансової допомоги. 

Відповідно до ст. 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,  тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 510 грн).

На цьому дослідження «алгоритму» взаємозаліку поворотної безпроцентної фінансової допомоги зарплатою працівників можна вважати вичерпаним.

Для регулювання відносин, що належать до сфери дії ПКУ, пп. 14.1.257 ПКУ визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ. 

ДФС в ІПК від 12.03.2016 р. №5314/6/99-99-19-02-02-15 повідомляє, що розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по поворотній фінансовій допомозі.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.