• Посилання скопійовано

Збільшено строк користування ОЗ при переході на МСФЗ: чи переглядати строк у податковому обліку?

Якщо при переході на МСФЗ було проведено переоцінку та збільшено терміни використання ОЗ, Облік ОЗ ведеться за моделлю собівартості? Терміни стали після цього більші, ніж в податковому обліку. Чи необхідно при переході також збільшувати терміни використання ОЗ в податковому обліку, при цьому не збільшуючи їх вартість на суму переоцінки?

Якщо звернутися до роз’яснень податківців щодо податкових коригувань у зв’язку із переходом на МСФЗ, то тут вони одностайні - ПКУ не передбачено коригувань у зв’язку із переходом на МСФЗ (див, зокрема, ІПК ДФС від 17.05.2019 р. №2235/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 12.04.2019 р. №1574/ІПК/28-10-27-01-11).

Дійсно, саме коригувань із р. ІІІ ПКУ немає у зв’язку із переходом на МСФЗ. Єдине, що податківці зазначають, що якщо внаслідок переходу на МСФЗ виявлені помилки, які призвели до заниження (завищення) податкових зобов'язань з податку на прибуток, то слід подавати уточнюючі розрахунки з податку на прибуток (див. зокрема, ІПК ОВПП ДФС від 12.04.2019 р. №1574/ІПК/28-10-27-01-11). Про це ми говорили тут. Вважаємо, що говорити про помилку минулих періодів у зв’язку із зміною строків користування внаслідок переходу на МСФЗ (!), не потрібно. Отож, про подання уточнюючих розрахунків не має йти мова.

Втім, як не крути, вважаємо, що платнику податків в наступних звітних періодах, тобто після переходу на МСФЗ, слід враховувати мінімальні терміни корисного використання, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ. А вони загальні для будь-якої ситуації, тобто універсальні.

Нагадаємо правила із пп.138.3.3 ПКУ.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням такого:

У разі, коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі, коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

А ось щодо переоцінки, то відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Таким чином, як бачимо, у вищевказаних нормах немає уточнень, що вони не застосовуються при переоцінці й зміни строку корисного використання внаслідок переходу на МСФЗ, а тому, вважаємо, що ці норми слід сприймати як загальні для всіх ситуацій.

Таким чином, якщо при переході на МСФЗ було зменшено строк корисного використання, то для цілей розрахунку податкової амортизації підприємство може не змінювати податковий період. Із цим й погоджуються й самі ДПСУ – див, зокрема, ІПК ДПСУ від 11.06.2018 р. №2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Втім, якщо внаслідок переходу на МСФЗ строк використання у бухобліку збільшено й такий строк є більшим за мінімально встановлені строки у пп.138.3.3. ПКУ – то, вважаємо, що такий збільшений строк використання слід також використовувати й для цілей розрахунку податкової амортизації. І є безліч ІПК, в яких податківці чітко роз’ясняють, що якщо строк користування внаслідок переоцінки більший у бухобліку, ніж у пп.138.3.3 ПКУ, то такий строк слід використовувати й у податковому обліку (див. зокрема, ІПК від 19.03.2020 р. №1153/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, ІПК ДФСУ від 08.08.2019 р. №3688/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 11.06.2018 р. №2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФС від 18.05.2018 р. №212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

До речі, в «Віснику», у новині «Переоцінка ОЗ при переході на МСФЗ: фінансові та податкові наслідки» зазначено таке:

«Податкові наслідки. Слід враховувати такі норми ПКУ:

  • пп. 138.3.1 ст. 138 ПКУ — «для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку»;
  • пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ — «у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку».

Тобто для розрахунку амортизації в податкових цілях сума дооцінки не збільшуватиме вартість основних засобів, що амортизується. При цьому якщо після перегляду термін корисного використання за даними бухгалтерського обліку стане більшим, ніж мінімальний термін, установлений ПКУ, то в податковому обліку необхідно буде розраховувати амортизацію за збільшеними термінами (зазначені питання висвітлені, наприклад, в ІПК ДФС від 18.05.2018 р. №2212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)».

Як бачимо, навіть у «Віснику» говорять про  застосування вищевказаних норм після переходу на МСФЗ. Втім, радимо також звернутися із цим питанням до ДПСУ за ІПК.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Відступлення боргу за нижчою вартістю: облік та наслідки
    Підприємство на загальній системі оподаткування надало безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, яка стала простроченою. Резерв сумнівних боргів не створювався. Право вимоги за боргом у 300 000 грн планується відступити третій стороні за 54 000 грн. Чи це дозволено? Як відобразити операцію в бухобліку та чи виникнуть податкові різниці? Які правові та фіскальні ризики можливі при такій операції?
    Сьогодні 09:0418
  • Передача невіддільних поліпшень при зміні суборендодавця: облік та податки
    Компанія (загальна система, платник ПДВ) орендує приміщення за договором суборенди, який планується переукласти через зміну суборендодавця (обоє ФОПи на ІІІ групі ЄП, неплатники ПДВ), але приміщення залишиться в оренді. Компанія здійснила невіддільні поліпшення приміщення, що амортизуються. Чи потрібно передавати ці поліпшення чинному суборендодавцю? Чи оподатковується така передача ПДВ і яка база? Яку суму відобразити у Додатку 4ДФ?
    Сьогодні 08:0123
  • Облік продажу майнового комплексу з незавершеним будівництвом та земельною ділянкою
    Підприємство має на балансі будівлю (цілісний майновий комплекс) та незавершене будівництво складу, що обліковується на субрахунку 152. Під будівлею земельна ділянка, облікована на субрахунку 101. Планується продаж майнового комплексу. Чи потрібно перед продажем перевести незавершене будівництво складу на субрахунок 103? Як відображати в обліку продаж наведеного комплексу?
    03.04.202526
  • Облік та ПДВ при передачі матеріалів для маскувальних сіток
    ТОВ - платник податку на прибуток за листом – проханням від ОТГ планує надати безкоштовно матеріали для виготовлення маскувальних сіток. Частину матеріалів куплено у ФОПа без ПДВ, частина з ПДВ. Як документально оформити передачу матеріалів? Чи потрібно нараховувати компенсуюче ПДВ?
    02.04.202528
  • Облік витрат благодійного фонду за відсутності цільових надходжень
    Благодійний фонд отримав послуги з електроенергії у грудні з актом виконаних робіт, які було віднесено до витрат (Дт 949 Кт 685) з одночасним проведенням (Дт 48 Кт 718). Оплата за послуги не здійснювалася, що призвело до кредиторської заборгованості. Після закриття місяця виникло дебетове сальдо за рахунком 48 через відсутність цільових надходжень. Які госпоперації потрібно було провести у випадку, коли витрати понесені в одному році, а кошти від благодійників для їх оплати не надходили?
    01.04.202579