ОЗ повністю замортизовані: чи потрібно їх дооцінювати?

Стосовно списання авто (ОЗ) з балансу

Відповідно до п.33 П(С)БО 7 «Основні засоби» об’єкт ОЗ вилучають з активів (списують з балансу) у разі:

• його вибуття внаслідок безоплатної передачі або
• невідповідності критеріям визнання активом.

Інших підстав для списання з балансу немає. Таким чином, якщо авто з нульовою залишковою вартістю (повністю замортизовані) використовують у господарській діяльності, підстав для їх списання з балансу немає.

Якщо ж ОЗ перебувають на балансі і підприємство їх експлуатує, несе відповідні витрати, такі витрати відносяться в обліку до складу відповідних витрат – загальновиробничих, адміністративних, на збут (див. п. 15.4, п. 18, п. 19 П(С)БО 16 «Витрати»).

Стосовно дооцінки

Відповідно до п.16 П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об'єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

Розмір суттєвості підприємство визначає у власній обліковій політиці. Відповідно до пп. 2.20.1 Методрекомендацій №635 (Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. №635) пропонується розмір суттєвості – до 10% справедливої вартості активу. Але у випадку з нульовою залишковою вартістю, якщо справедлива вартість більше нуля, то залишкова вартість завжди буде суттєво відрізнятися від справедливої. Тому у випадку з нульовою залишковою вартістю підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ.

Може, але не зобов’язано.

Якщо підприємство все ж переоцінить авто, воно повинно буде переоцінити і всі інші об’єкти групи ОЗ, до яких відноситься авто, тобто, які обліковуються на субрахунку 105. І надалі повинно буде завжди проводити переоцінку всіх об’єктів цієї групи.

Якщо підприємство вирішить зробити переоцінку авто (ОЗ)

В такому разі воно додає справедливу вартість до первісної (переоціненої), як того вимагає п.17 П(С)БО 7 «Основні засоби». Визначати справедливу вартість з метою переоцінки ОЗ має професійний оцінювач (див. ст.7 Закону про оцінку - Закон України від 12.07.2001 р. №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Тому підприємство має укласти з оцінювачем договір, сплатити за оцінку і отримати Звіт про оцінку майна (ст.12 Закону про оцінку). Поряд з цим обов’язково визначається залишкова вартість, строк використання, метод амортизації. Процедуру переоцінки здійснює комісія, призначені керівником підприємства, оформляючи при цьому акт переоцінки ОЗ, форма якого затверджена Наказом Мінфіну від 13.09.16 р. №818.

Дооцінку авто відображають проводкою: Дт 105 Кт 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів».

Надалі на дооцінені авто в загальному порядку нараховують амортизацію (Дт 23, 92, 93 тощо Кт 131). Поряд з цим паралельно нарахованій амортизації можна проводити списання дооцінки до складу нерозподіленого прибутку: Дт 411 Кт 441. Або списання дооцінки можна проводити одноразово при вибутті авто зі складу активів згідно з п.21 П(С)БО 7 «Основні засоби».

В податковому обліку податку на прибуток згідно з п.138.2 ПКУ для дооцінки передбачена податкова різниця, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування. Але стосується вона тільки суми дооцінки у межах попередньо віднесених до витрат уцінки. Тобто, якщо раніше підприємство робило уцінку, віднісши суму уцінки до витрат, а потім здійснює дооцінку в межах такої уцінки, то тільки така дооцінка зменшує фінансовий результат.  Якщо ж уцінка раніше не проводилася, то сума дооцінки не відноситься до податкових різниць.