Реінвестиція дивідендів: як утримати податки та відобразити в обліку?

Ситуація з реінвестицією дивідендів полягає в тому, що засновники вирішили частину нерозподіленого прибутку спрямувати на збільшення статутного капіталу підприємства. Таке право передбачено, зокрема, ст. 17 Закону про ТОВ.

Реінвестиція дивідендів – це спрямування належних засновникам дивідендів на збільшення СК підприємства, а тому вона складається з двох операцій: нарахування дивідендів засновникам та спрямування цих дивідендів як внесок до СК. Таке спрямування робиться у формі взаємозаліку.

При нарахуванні дивідендів засновникам-фізособам авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується відповідно до пп. 57.1-1.3 ПКУ.

За певних умов реінвестиція дивідендів не оподатковується ПДФО та ВЗ.

Відповідно до пп. 165.1.18 ПКУ дивіденди, які нараховуються на користь фізособи у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Отже, якщо зміни розміру часток статутного капіталу, яка належить фізособам-засновникам, після реінвестиції дивідендів не сталося, і реінвестована вся сума нарахованих їм дивідендів, то така реінвестиція не оподатковується ПДФО, а також звільнена від оподаткування військовим збором (п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

В іншому разі, якщо пропорції часток засновників будуть порушені або не вся сума дивідендів реінвестується, така реінвестиція буде вважатися звичайною виплатою дивідендів з відповідним оподаткуванням ПДФО за ставками 5% (якщо підприємство – платник податку на прибуток) або 9% (якщо підприємство – платник ЄП). Ці ставки визначені пп. 167.5 ПКУ. Автоматично вмикається і оподаткування військовим збором.

Перед тим, як відобразити в бухобліку реінвестицію дивідендів, їх слід нарахувати: Дт 443 Кт 671.

За нормами Інструкції №291, реінвестиція дивідендів має обліковується як залік заборгованості підприємства перед засновниками і заборгованості засновників перед підприємством зі збільшення статутного капіталу. Це відображається записом: Дт 671 – Кт 46. Далі слід буде відобразити збільшення статутного капіталу на суму нарахованих дивідендів: Дт 46 Кт 401.

Якщо прийнято рішення про реінвестицію дивідендів таким чином, щоб вона відповідала вимогам пп. 165.1.18 ПКУ, то на збільшення статутного капіталу направляється вся сума нарахованих дивідендів, і питання щодо утримання податків не виникає.

Якщо реінвестиція дивідендів не відповідає вимогам пп. 165.1.18 ПКУ, то вона буде оподатковуваним доходом фізосіб-засновників, і з неї доведеться утримати ще й ПДФО та військовий збір. З огляду на це засновники повинні заздалегідь прийняти рішення, яку суму дивідендів вони направляють на збільшення статутного капіталу – всю належну їм суму дивідендів, чи лише залишок суми дивідендів після утримання з неї ПДФО та ВЗ. Оскільки засновники самостійно приймають рішення щодо збільшення статутного капіталу, і у них не виконується умова щодо того, щоб вся сума дивідендів направлялася на реінвестування, то засновники в цій ситуації самостійно можуть вирішити, яку саме суму вони хочуть внести в СК. З огляду на це не виникає проблем щодо відображення податків – вони спочатку утримуються з суми дивідендів, а потім залишок дивідендів після оподаткування вноситься у СК.

Якщо ж засновниками прийнято рішення про внесення всієї суми нарахованих дивідендів в СК, то з податками буде дещо складніше.

По-перше, виплата такого доходу здійснюється у формі, яка відмінна від грошової, тому що фізособа-засновник отримує не гроші, а збільшення частки у статутному капіталі. Отже, в цьому випадку до оподаткованого доходу слід застосувати «натуральний» коефіцієнт за пп. 164.5 ПКУ.

По-друге, сплату ПДФО та ВЗ відобразити в бухгалтерському обліку досить легко: Дт 64 Кт 311. Але нарахування цих податків, за ПКУ, має здійснюватись за рахунок доходів, від суми яких вони були нараховані (або, як часто відбувається на практиці, за рахунок інших грошових доходів, які підлягають виплаті фізособам). І ось тут із негрошовими доходами виникає проблема.

Якщо на збільшення статутного капіталу спрямували лише частину нерозподіленого прибутку, а решта виплачується грошима фізособам-засновникам, утримати ПДФО та ВЗ можна із таких грошових доходів: Дт 671 Кт 64.

А от якщо грошових виплат у звітному періоді не передбачається, то щоб у таких засновників не виникло додаткового блага у сумі сплачених за них податків (про таку позицію податківців ми зазначали тут), варто, щоб вони компенсували їх суму в касу або на поточний рахунок підприємства. При цьому, якщо узгодити це питання заздалегідь у формі договору між підприємством та такими фізособами, нарахування ПДФО та ВЗ можна відобразити проведенням Дт 377 Кт 64, а погашення засновниками сум таких податків – Дт 301, 311 Кт 377.