Виходячи з наданого вами договору, забудовник створює зовнішню інфраструктуру електропостачання. При цьому не йдеться, що забудовник робить це на замовлення підприємства. Це не договір підряду (виходячи з назви), забудовник і підприємство мають в ньому назви Сторона 1 та Сторона 2 (а не підрядник та замовник). Та й про перехід до підприємства права власності на створену інфраструктуру (результат виконаних забудовником робіт) в договорі мова не йде.
Основні умови цього договору: підприємство компенсує забудовнику понесені ним витрати на створення такої інфраструктури (а не оплачує проведені роботи), натомість отримує доступ до цієї інфраструктури, тобто, матиме право нею користуватись.
Тобто, по суті, виходить, що за цим договором підприємство отримує право користування інфраструктурою. І не безоплатно – адже умовою для такого користування є сплата компенсації забудовнику. Тому, на думку автора, бухгалтерський облік такої компенсації має здійснюватися аналогічно до обліку витрат у вигляді орендної плати.
Проте тут є один дуже важливий момент. Для будь-яких витрат критичною є дата їх визнання.
Згідно з п. 7 П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Але не менш важливим є період, протягом якого підприємство матиме доступ до створеної інфраструктури. У договорі зазначено, що він діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Проте, наразі автору не зрозуміло, чи дійсно Сторони при укладанні договору мали на увазі таке досить короткострокове користування (зважаючи на досить велику суму компенсації), чи просто забули визначити це в договорі, чи визначили якимось-додатковим документом, який не надав автор запитання. Та тим не менш, навіть зараз зрозуміло, що таке користування триватиме не один місяць.
А згідно із п. 8 П(С)БО 16, якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Звісно, що про капіталізацію і амортизацію таких витрат і мови бути не може.
Що ж тоді це означає? Що для обліку таких витрат доведеться застосовувати рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.
Наприклад, спочатку забудовник створює цю інфраструктуру і передає підприємству право доступу до неї (що варто оформити документально, наприклад, актом) з метою користування. На цю дату підприємство робить проведення Дт 39 Кт 631 на суму компенсації. А на дату сплати компенсації – проведення Дт 631 Кт 311.
А далі треба визначитись, як підприємство використовуватиме цю інфраструктуру.
Наприклад, якщо підприємство надаватиме будівлю в оренду й інфраструктурою електропостачання користуватиметься орендар (що буде умовою договору оренди і входитиме в орендну плату), то витрати у сумі такої компенсації варто буде обліковувати як витрати майбутніх періодів (на рахунку 39) і списувати пропорційно до отриманого доходу від оренди: Дт 903 або 949 Кт 39.
Якщо ж ці будівлі підприємство використовуватиме у власній діяльності (наприклад, як офісне приміщення, склад або магазин), то ці витрати рівними частками визнаватимуться протягом усього періоду користування: Дт 92, 93, 94 Кт 39.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
