Якщо умовами договору передбачено перерахунок ціни у зв'язку зі змінами курсу, і в договорі є прив'язка до валюти (ч. 2 ст. 524 ЦКУ) і договір на умовах післяплати, то зміна ціни відбудеться після поставки товару, що можна зафіксувати актом узгодження ціни або додатковою угодою, а в бухобліку провести бухгалтерськими довідками.
Видаткова накладна залишається незмінною, а різницю, що виникає в обліку за рахунок різних курсів валюти, визнають іншими операційними доходами (Кт 719) або іншими операційними витратами (Дт 949). Саме такі роз’яснення надають фахівці Мінфіну у листі від 31.07.2009 р. №31-34000-10-16/20869, до речі, лист саме для покупців: «якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов'язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов’язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)».
Опосередковано із цього листа випливає, що при зміні курсу валюти і, відповідно, загальної гривневої вартості за ОЗ, перераховувати вартість ОЗ не потрібно (тобто сума на рахунку 10 залишається без змін). Адже як вказано у листі, зміна курсів відображатиметься так: Дт 949 Кт 631 або Дт 631 Кт 719.
До того ж, якщо ж підприємство збільшить первісну вартість ОЗ на суму, яка обумовлена зростанням курсу, то фактично відбудеться дооцінка товару. А така до оцінка буде суперечити базовим тезам П(С)БО 7. Тож ми не вбачаємо підстав для того, що капіталізувати курсову різницю у вартості ОЗ й змінювати його вартість.