Надання грошової безпроцентної позики працівникові: оподаткування та облік

Відповідно до пп. 165.1.31 ПКУ, сума отриманої позики не відноситься до оподатковуваного доходу фізособи-працівника. Проте у разі якщо позикодавець анулює борг працівника перед ним або якщо позика не буде повернена до закінчення термінів позовної давності (1095 днів від дати закінчення строку повернення позики або інший термін, встановлений згідно з гл. 19 ЦКУ), сума позики стане оподатковуваним доходом працівника (пп. 164.2.7, пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). Зверніть увагу: на дохід у вигляді анульованої заборгованості за грошовою позикою та у вигляді заборгованості за грошовою позикою, щодо якої закінчився термін позовної давності,

не поширюється дія п. 164.5 ПКУ, і натуральний коефіцієнт для визначення суми такого доходу застосовувати не потрібно.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, у разі анулювання боргу за позикою позикодавець повинен повідомити про це позичальника і відобразити суму доходу, що виник у працівника, у звіті за формою №1ДФ (окремим рядком, з ознакою доходу 126). А працівник зобов'язаний подати річну декларацію про доходи та сплатити ПДФО за наслідками такого декларування самостійно.

У разі закінчення терміну позовної давності та неповернення позики у звіті за формою №1ДФ також відображається дохід позичальника, але з ознакою доходу 107. I в цьому випадку також, відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ, фізособа самостійно сплачує ПДФО з такого доходу та зазначає такий дохід у річній декларації про доходи.

Приклад

Працівнику Іванову І.І. у січні 2012 року було надано з каси грошову безпроцентну позику в сумі 10000,00 грн. До кінця січня 2013 р., як і було передбачено умовами договору, працівник повертає позику до каси у повному розмірі (див. таблицю).

Таблиця

Відображення в обліку надання грошової безпроцентної позики працівникові та її повернення