• Посилання скопійовано

Чи можна відображати в обліку запізнілі документи у тому періоді, коли вони були отримані?

Акти виконаних робіт за минулий звітний період отримані із запізненням (після подання звітності з податку на прибуток за цей період(. Чи можна відобразити такі акти в обліку у періоді їх отримання, щоб не виправляти вже подану податкову декларацію?

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У листі від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 (див. «ДК» №19/2016) Мінфін роз'яснив, що витрати, щодо яких на момент складання фінзвітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді:

  • або отримання доходу, для отримання якого вони здійснені;
  • або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом.

При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно у довільній формі з дотриманням вимог щодо обов'язкових реквізитів первинного документа. Говорячи про такий первинний документ, фахівці Мінфіну згадують бухгалтерську довідку, в якій зазначається розрахункова сума витрат.

Отже, витрати необхідно відображати незалежно від того, чи було отримано первинні документи. Таким чином, витрати за запізнілими актами слід було відобразити у тому звітному періоді, у якому фактично були виконані роботи.

Більш докладно про це ми пишемо у статті «Витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони були понесені».

Якщо витрати за запізнілими актами визнавати у тому звітному періоді, у якому було їх отримано, то це буде завищення витрат у періоді отримання документів. Тому податківці можуть заперечувати право на такі витрати у періоді отримання. Згідно з пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 пп. 44.1 ПКУ. Отже, запізнілу «первинку» можна  включати лише до витрат того періоду, за який вона складена.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Погашення простроченої валютної заборгованості
    Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Чи можливо погасити вказану прострочену кредиторську заборгованість? Чи зобов’язане підприємство списати кредиторську заборгованість після спливу строку позовної давності?
    Сьогодні 09:227
  • Зміна категорії підприємства: як застосувати правило «двох років» та коли переходити на МСФЗ?
    Підприємство визначає період переходу на обов’язковий аудит та складання фінзвітності за МСФЗ. За критеріями Закону про бухоблік у 2021–2022 роках воно було мікропідприємством, у 2023 році - середнім, у 2024–2025 роках за показниками відповідає великому. Виникає питання застосування ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік щодо правила «двох років поспіль»: яку категорію слід вважати актуальною у 2025 році та з якого періоду виникає обов’язок аудиту і переходу на МСФЗ?
    Сьогодні 07:1227
  • Облік зарплати директора (єдиного працівника) у ТОВ: розподіл між рахунками 23 та 92
    Є ТОВ з одним працівником - це директор. Підприємство реалізує консультаційні послуги з питань інформатизації. Фактично директор як сам надає послуги, так і виконує адміністративну роботу – керує підприємством. Заробітню плату директора відносити на рахунок 92 чи 23? Можливо, зарплату слід якось розділяти між 92 і 23? Якщо розділяти, то які варіанти можливі?
    03.02.202650
  • Облік витрат простою та амортизації на СТО
    СТО обліковує витрати виробничої собівартості на рахунку 23. У січні 2026 року замовлень не було, фактично простій, рахунок 23 не закривається. Чи можна виплачений простій (2/3 окладу + ЄСВ) списати на субрахунок 949? Що робити з амортизацією обладнання, нарахованою на рахунок 23?
    03.02.202618
  • Придбання ендопротеза для працівника: особливості обліку та оподаткування
    Підприємство (платник ЄП Iv групи та ПДВ) планує оплатити ендопротез для свого працівника безпосередньо постачальнику-ФОП. Як оподаткувати та відобразити в обліку таку операцію? Чи може бути застосовано пп. 170.7.4 ПКУ?
    03.02.202619