Як продисконтувати валютну позику від нерезидента?

Оскільки ця  заборгованість є довгостроковою, тобто строк її погашення настає пізніше, ніж один рік з дати балансу 31.12.2019, то її потрібно дисконтувати.

Щодо вибору ставки дисконтування ми пишемо тут.

Ставка дисконту згідно з П(С)БО 28 базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

По суті найбільше питань буде саме до визнання ринкової ставки – яку ж саме ставку брати.

Наприклад, податківці у листі ДФС від 18.06.2018 р. №18311/7/99-99-14-03-03-17 під ставкою дисконтування зазначають середню річну облікову ставку рефінансування НБУ. Втім, відмітимо, що це не обов’язково має бути облікова ставка НБУ. Підприємство самостійно визначає ставку дисконтування, основуючись на даних ринку. Тому під ставкою дисконту, як варіант, може бути й середньозважена процентна ставка за міжбанківськими кредитами в національній валюті чи в інвалюті в залежності від валюти заборгованості (див. тут).

Згідно з п. 10 П(С)БО 11 довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за теперішньою вартістю.

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (п. 4 П(С)БО 11).

Водночас, відповідно до п. 29 та п. 31 П(С)БО 13 фінансове зобов'язання має:

• первісно оцінюватися за справедливою вартістю (тобто продисконтувавши всі майбутні сукупні грошові платежі за договором за ринковою ставкою відсотка);
• на дату балансу обліковуватися за амортизованою собівартістю.

Втім, оскільки за умовами питання заборгованість отримано в інвалюті, то слід брати до уваги ще й положення П(С)БО 21.

Так, згідно з п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п. 7 П(С)БО 21).

Мінфін поки що надав лише два роз’яснення щодо дисконтування (лист від 31.10.2013 р. №31-08410-07-27/31749 та лист від 24.09.2014 р. №31-11410-07-10/24641). При чому у листі від 24.09.2014 р. №31-11410-07-10/24641 Мінфін розглядає бухоблік в інвестора фінактиву у вигляді боргових цінних паперів, номінованих в іноземній валюті. Вважаємо, що роз’яснення у цьому листі прийнятні за аналогією й для ситуації із зобов’язанням в інвалюті.

Так, фахівці Мінфіну зазначають, що курсова різниця від зміни курсу валют визначається на кожну дату балансу і дату проведення господарської операції, зокрема, нарахування амортизації дисконту (премії), продажу, погашення та відображається у складі інших доходів (витрат).

Боргові цінні папери, емітовані в іноземній валюті, відповідають ознакам монетарної статті, як і отриманий кредит від нерезидента. Тому сума амортизованої собівартості та амортизація дисконту (премії) на звітну дату визначаються в іноземній валюті з перерахунком у гривні згідно із П(С)БО 21 з відповідним відображенням курсових різниць у складі інших доходів (витрат).

За аналогією із наведеним прикладом у цьому листі для фінактиву, на дату первісного визнання заборгованості, яка буде дисконтуватися, слід перерахувати в гривні як суму теперішньої вартості, так і дисконт, а потім на кожну дату балансу робити перерахунок цих сум.

Також аби уникнути непорозумінь із перевіряючими радимо отримати власну консультацію з цього приводу у Мінфіну.

Формула дисконтування:  PV = FV / (1 + i)ⁿ

де:

• PV – теперішня вартість;
• FV – майбутня вартість;
• і – ставка дисконтування;
• n – строк (число періодів).

Розглянемо застосування цієї формули для суми кредиту 100000 доларів.

FV – майбутня вартість заборгованості  дорівнює 100000 доларів, оскільки саме цю суму підприємство буде повертати;

і – ставка дисконтування.  Для прикладу візьмемо річну ставку дисконтування 15%.

n – строк (число періодів) – число років, яке залишилося до повернення цього платежу. В даному випадку це два роки.

Застосувавши формулу дисконтування, отримаємо:

PV = 100000 / (1 + 0,15)² = 100000 / 1,3225 = 75614,37 доларів

Сума дисконту складає 100000 – 75614,37 = 24385,63 доларів.

Бухгалтерські записи будуть такими:

Дт 312 Кт 506 = в сумі 100000 доларів на дату отримання кредиту за курсом на цю ж дату;

Дт 506 Кт 733 = на суму дисконту 24385,63 доларів на дату баланса 31.12.2019 р., при цьому перераховується валютна сума дисконту та валютний залишок заборгованості на рахунку 506 за курсом на дату 31.12.2019 р.

Станом на наступну дату балансу 31.12.2020 року здійснюється амортизація дисконту за перший рік, а на 31.12.2021 року – амортизація дисконту за другий рік.

Розрахунок амортизації дисконту:

100000 доларів /115% * 100% = 13043,48 доларів – це амортизація дисконта за другий (останній) рік періоду дисконтування;

100000 доларів - 13043,48 доларів = 86956,52 доларів – теперішня вартість заборгованості на кінець першого року дисконтування;

75614,37 доларів * 15% = 86956,52 доларів – 75614,37 доларів = 11342,16 доларів - це амортизація дисконта за перший рік періоду дисконтування (розбіжність в 0,01 доларів виникає внаслідок заокруглення результатів до 2 знаків після коми).

Амортизація дисконту відображається такими записами:

Дт 952 Кт 506 = в сумі 11342,16 доларів на дату балансу 31.12.2020  за курсом на цю ж дату, одночасно перераховується валютний залишок на субрахунку 506 за цим же курсом;

Дт 952 Кт 506 = в сумі 13043,48 доларів на дату балансу 31.12.2021  за курсом на цю ж дату, одночасно перераховується валютний залишок на субрахунку 506 за цим же курсом;

Дт 506 Кт 312 = в сумі 100000 м на дату повернення заборгованості 31.12.2021, цей залишок вже перерахований за курсом на дату 31.12.2021.

Неопераційні курсові різниці на кожну дату перерахунку списуються на доходи або витрати у звичайному порядку – на субрахунки 744 або 974. Відповідно до п. 8 П(С)БО  21 курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з п. 9 П(С)БО  21. Інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».