Ремонт за кошти Фонду розвитку виробництва: облік

Фонд розвитку виробництва - один із Фондів економічного стимулювання, який створюється на підприємствах (в організаціях) з метою прискорення технічного переоснащення, модернізації і реконструкції виробництва. Створюється за рахунок відрахувань від прибутку за встановленими нормативами, частини амортизаційних відрахувань, виторгу від реалізації надлишкового майна, що входить до складу основних фондів, та інших надходжень.

Поточний ремонт будівель і споруд – це роботи із систематичного та своєчасного запобігання передчасного зносу частин будівель, споруд та інженерного обладнання шляхом проведення профілактичних заходів та усунення дрібних пошкоджень і несправностей. 

Відповідно до чинного законодавства, підприємства державного, комунального секторів економіки — підприємства, що діють на основі лише державної або комунальної власності, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, що забезпечує державі або органам місцевого самоврядування, має право вирішального впливу на їх господарську діяльність.

Таким чином, такі підприємства мають право утворювати за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю (ч. 8 ст. 75 і ч. 9 ст. 78 ГКУ) . В тому числі і спрямування прибутку державних та комунальних підприємств на розвиток виробництва (розділ ІV Положення №1213).

Статтею 75 ГКУ встановлено, що порядок використання утворених спеціальних (цільових) фондів, до яких, зокрема, належить і Фонд розвитку виробництва, визначається відповідно до затвердженого фінансового плану державного комерційного підприємства.

Крім того, порядок розподілу прибутку підприємства відповідно до ч. 2 ст. 57 ГКУ має бути визначений його установчими документами. Згідно з ч. 3 ст. 142 ГКУ порядок використання прибутку підприємством визначає власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів та/або фінансовим планом. При цьому, сума прибутку, що належить до сплати в бюджет відображається при розподілі в обов’язковому порядку.

Із зазначеного можна зробити висновок, що поточний ремонт за рахунок коштів Фонду розвитку виробництва можна провести у разі, якщо він передбачений установчими документами.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 1.1 розділу IV Положення №1213, спрямування державними підприємствами частини чистого прибутку на розвиток виробництва відображається за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» і кредитом субрахунку 426 «Фонди спеціального призначення» (субрахунок 4261 «Фонд розвитку виробництва»).

Здійснені за рахунок цього Фонду капітальні інвестиції (придбання, створення, модернізація, модифікація, реконструкція, добудова, дообладнання тощо необоротних активів) відображаються за дебетом субрахунку 4261 «Фонд розвитку виробництва" і кредитом субрахунку 4262 «Використання фонду розвитку виробництва". Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку відображає джерело формування майна підприємства та може бути зменшений у разі прийняття уповноваженим органом рішень щодо зменшення додаткового капіталу, зокрема, при реструктуризації, ліквідації підприємства та інших випадках, передбачених законодавством.

Мінфін у своєму листі від 23.10.2007 р. №31-34000-20-27/21846 зазначив, що відповідно до Інструкції №291, субрахунки, що використовуються підприємствами, виходячи з  потреб управління, контролю, аналізу й  звітності можуть доповнюватися новими субрахунками (рахунками другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Оскільки Інструкцією №291 не передбачено відповідного субрахунку, на якому можна відображати кошти Фонду розвитку виробництва, то для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, доречно відображати на рахунку 43 «Резервний капітал». Але і дозволяється використовувати субрахунок 426 «Фонди спеціального призначення» (лист Мінфіну від 13.08.2012 р. №31-08410-07-10/19890).

Відповідно до п. 14 П(С)БО 7 та п. 31 Наказу Мінфіну №561 первісна  вартість  основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з  поліпшенням   об'єкту,  що призводить до збільшення  майбутніх  економічних  вигід,  первісно очікуваних  від  використання об'єкта. Своєю чергою, залишкова вартість основних засобів  зменшиться  у  разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

А ось витрати,  що  здійснюються  для  підтримання  об'єкта  в робочому стані  (проведення   технічного   огляду, нагляду, обслуговування,  ремонту  тощо)  та одержання первісно визначеної суми майбутніх   економічних   вигід   від  його  використання, включаються до складу витрат (п. 14  П(С)БО 7).