Відповідно до ч. 2-4 ст. 69 МКУ органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Декларант або уповноважена ним особа на вимогу посадової особи органу доходів і зборів зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
За несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, органами доходів і зборів застосовуються штрафи та інші санкції виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч. 6 ст. 69 МКУ).
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Положеннями ч. 1 ст. 253 МКУ передбачено, що підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, у присутності посадової особи органу доходів і зборів складають акти про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначені акти подаються відповідним органам доходів і зборів.
При цьому п. 2 наказу Мінфіну №364 установлено, що підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають акт у присутності посадової особи митниці ДФС, у зоні діяльності якої виявлено:
- невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
- пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
- повну або часткову втрату товарів.
Акт може складатися у 4 примірниках, за потреби – у більшій кількості примірників:
перший примірник призначений для підприємства, що переміщує товари через митний кордон України;
- другий – для митниці ДФС за місцем його складання;
- третій – для митниці ДФС призначення (якщо акт складається в зоні діяльності митниці призначення, третій примірник не складається),
- четвертий – для власника товару;
- додаткові примірники – декларанту, відправнику, отримувачу тощо.
При переміщенні товарів через митний кордон залізничним транспортом органу доходів і зборів замість акта про невідповідність може подаватися комерційний акт, складений відповідно до міжнародних договорів, укладених відповідно до закону (ч. 3 ст. 253 МКУ).
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну №631.
В п. 4.10 Порядку №631 зазначено, що незалежно від закінчення митних формальностей митний контроль за товарами може здійснюватися шляхом проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому ст. 345–355 МКУ.
Нагадаємо, що недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100% вартості цих товарів з їх конфіскацією (ч. 1 ст. 472 МКУ).
Отже, з метою узгодження ситуації, що виникла, (пересортиці імпортного товару), підприємству слід звернутися до декларанта, який подавав документи для митного оформлення такого товару.
До того як ситуація з декларантом буде вирішена, облік одержаних надміру товарів, чим в видаткових документах постачальників, ведеться на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
Аналітичний облік товарів, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.
В п. 3.9 Методичних рекомендацій №2, зазначено, що при прийманні запасів на відповідальне зберігання складається акт про приймання матеріалів (ф. №М-7).
При цьому, здійснювати продаж таких товарів підприємство не має права, оскільки товар фактично не відповідає заявленому постачальником і розцінюється, як надлишково отриманий.
Подальший облік залежить від того яким чином декларантом буде вирішене дане питання:
- у разі якщо будуть внесені виправлення до ГТД, такі товари після виправлення оприбутковуються покупцем в загальному порядку;
- якщо ж правок до ГТД внесено не буде, такі товари необхідно повернути покупцю як надлишково отримані.
***
Також читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись