• Посилання скопійовано

Чи можливо вести облік роздрібної торгівлі з оптового складу?

Підприємство роздрібної торгівлі продуктами харчування, спиртними напоями та тютюновими виробами змінило програмне забезпечення для бухобліку. Чи можливо вести облік роздрібної торгівлі з оптового складу?

Запитання:

Підприємство роздрібної торгівлі продуктами харчування, спиртними напоями та тютюновими виробами змінило програмне забезпечення для бухобліку. Технічні розробники пропонують вести облік роздрібної торгівлі з оптового складу, мотивуючи, що це значно зменшує документообіг в програмі та полегшує ведення обліку. Чи можливо таке в бухобліку? Які наслідки для підприємства можуть виникнути з боку порушення податкового та бухгалтерського законодавства при прийнятті рішення вести роздрібну торгівлю з оптового складу в бухобліку? Як це зазначити в обліковій політиці підприємства, щоб убезпечити себе від негативних наслідків?

 

Відповідь:

Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон №481.

Роздрібна торгівля в абз. 13 ст. 1 Закону №481 визначена як діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т. ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

При цьому мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів УТК ЗЕД за 1 л 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари (абз. 30 ст. 1 Закону №481).

Відповідно мінімальними роздрібними цінами на алкогольні напої є ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки (абз. 31 ст. 1 Закону №481).

Норми п. 23 Правил №293, зобов’язують суб'єкта господарювання забезпечити позначення роздрібних цін на алкогольних напоях та інформувати споживача про ціни за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках напоїв, що знаходяться у продажу.

На виконання вимог ст. 11-1 Закону №481 та п. 13 Правил №218, максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби, встановлена виробником або імпортером, наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

За наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках (абз. 12 п. 13 Правил №218).

Крім того, в п. 2.21 Методичних рекомендацій №2, зазначено, що оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо застосування інших методів оцінки вибуття запасів не виправдано) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Тобто, при отриманні товарів (включаючи алкогольні напої та тютюнові вироби) у роздрібній торгівлі вони оприбутковуються за роздрібними цінами.

У п. 24 П(С)БО 9 встановлено, що запаси відображаються в бухобліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

При цьому за чистою вартістю реалізації запаси відображаються, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО 9).

Застосування в роздрібній торгівлі одночасно оптових та роздрібних цін може привести до порушення норм чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

  • оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої – 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн;
  • роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, – 100% вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн.

Отже, виходячи з викладеного, ускладнювати облік недоречно.

У запитанні йдеться про те, чи можна організувати у програмному забезпеченні списання товару, що продається вроздріб, з такого місця зберігання, для якого у програмному забезпеченні встановлено ознаку «оптовий склад». На нашу думку, це можна зробити, але лише за умови, що у  програмному забезпеченні буде організовано ціновий облік таким чином, щоб не порушувати вищенаведені норми щодо цінового регулювання продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Якщо це буде реалізовано при одночасному використанні ознаки «оптовий склад», ми не вбачаємо в цьому порушення вищенаведених норм щодо мінімальних та максимальних цін.

Прописувати це в обліковій політиці не обов’язково. Ведення обліку у програмному забезпеченні не є предметом перевірки контролюючих органів, тож при виборі методики автоматизації бухобліку слід зважати лише на те, яким чином будуть оформлені господарські операції «на виході», чи будуть дотримані норми законодавства щодо оптово-роздрібних цін на всіх етапах руху товарів від закупівлі до продажу.

Нагадаємо, що роздрібна торгівля передбачає облік за лише за однією роздрібною ціною. Тому варто проаналізувати, чи дасть змогу обрана методика обліку доступно пояснити перевіряючим, що на підприємстві ці норми додержані, і чи не ускладнить вона доведення правильності застосування цін на підакцизні товари. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Транспортний податок 2026: облік викрадених та знищених війною авто
    Наше підприємство є власником декількох автомобілів преміум-класу, які за віковими та вартісними критеріями підпадають під оподаткування транспортним податком у 2026 році. Однак через воєнні дії частина автопарку була втрачена: один автомобіль був викрадений окупантами, а інший — повністю знищений внаслідок обстрілу (фізично перетворився на брухт). Чи потрібно нам декларувати ці авто та сплачувати податок? Які документи необхідні для припинення податкових зобов'язань?
    Сьогодні 13:259
  • Окремі аспекти передачі транспорту у користування в умовах воєнного стану
    Чи має право комунальне некомерційне підприємство передати транспортні засоби, відображені на їх балансі, у користування військовим підрозділам в умовах воєнного стану?
    Сьогодні 12:508
  • За якою ціною можна продати замортизований ОЗ?
    У 2021 році ТОВ1 уклало попередній договір на придбання основного засобу у ТОВ2 вартістю 2 млн. грн. Було сплачено аванс - 1 млн. грн. ТОВ2 придбало ОЗ в кредит і протягом періоду з грудня 2021 р. по січень 2026 р. надавало його в оренду ТОВ1. Станом на 01.02.2026 року даний ОЗ повністю замортизований. Чи може ТОВ2 продати зараз даний ОЗ ТОВ1 за ціною, меншою, ніж 2 млн. грн? Як відобразити в обліку дану операцію? Які наслідки з ПДВ для обох підприємств?
    12.02.202644
  • Облік капітального ремонту орендованого приміщення
    На якому бухгалтерському рахунку слід відображати витрати на капітальний ремонт орендованого об'єкта нерухомості? Який порядок формування та амортизації субрахунку 117 «Створення необоротних активів» у контексті поліпшення орендованого майна?
    11.02.202632
  • Окремі аспекти бухгалтерського обліку об’єднання будівель і споруд в єдиний комплекс виробничих споруд
    Чи має право підприємство в бухгалтерському обліку припинити визнання окремих об’єктів основних засобів (будівель і споруд), що раніше обліковувалися та амортизувалися окремо, та сформувати один новий об’єкт основних засобів - «Комплекс виробничих споруд», шляхом сумування їх первісної вартості, додавання витрат на проєктні та реєстраційні послуги та з урахуванням раніше нарахованої амортизації?
    11.02.202642