Чи можна включити ЗВВ сезонного виробництва до витрат поточного періоду, у якому продукція не вироблялася?

Запитання:

У підприємства – виробника сезонної продукції в січні не було реалізації, а загальновиробничі витрати відображені за Дт 39 та Кт 91. У лютому 2019 р. продукція виготовлялася та реалізовувалася. Дохід на одну одиницю продукції становить (умовно) 10 грн, а витрати (з урахуванням загальновиробничих (закінчували ремонтно-підготовчі роботи до сезону) – 50 грн. Орієнтувалися на П(С)БО 16: витрати поточного періоду відображаються тільки при отриманні доходів у цьому періоді. Чи можна всі загальновиробничі витрати включити до витрат поточного періоду (лютого), тобто Дт 231 Кт 91 - 50 грн?

Відповідь:

За загальними нормами, встановленими п. 7 П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

При цьому в нормами п. 11 П(С)БО 16 передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоіжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

В п. 595 Методичних рекомендації №373 зазначено, що витрати в сезонних галузях промисловості включаються до витрат на виробництво у кошторисно-нормалізованому порядку.

Відповідно до п. 404 Методичних рекомендації №373 у сезонному виробництві для визначення планової, фактичної собівартості продукції витрати на обслуговування виробництва обчислюються виходячи із завершеного річного кошторису цих витрат, обсягів продукції та норм витрат на одиницю продукції.

На період сезонних перерв у роботі всі витрати на обслуговування виробництва відносяться до витрат майбутніх періодів.

У разі якщо сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включаються фактичні витрати.

Нагадаємо, що рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39, відносяться, зокрема, витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості.

За дебетом рахунку 39 відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.
 
Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Розглянемо умовний приклад.

Сезон випуску та реалізації продукції триває 10 місяців з лютого до листопада включно (сезонна перерва - 2 місяці). У завершеному річному кошторисі передбачено витрати на ремонтно-підготовчі роботи до сезону – 120 000 грн.

Сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, які становлять 90 000 грн.

Розмір щомісячної суми витрат на ремонтно-підготовчі роботи до сезону, що підлягає включенню до складу загальновиробничих витрат, 9000 грн (90000 грн : 10 міс.).

У бухобліку витрати на ремонтно-підготовчі роботи до сезону відображаються так: