Як зазначити в обліковій політиці, що дохід з надання послуг коворкінгу визнається та нараховується в обліку щоквартально?

У Вікіпедії ково́ркінг (англ. Co-working – спільно працювати)  у широкому сенсі – це модель організації роботи людей, найчастіше фрилансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі, а у вузькому – колективний офіс.

Коворкінги характеризує гнучка організація робочого простору та прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома.

Ідея коворкінгу включає в себе телеворкінг, фриланс, деякі принципи аутсорсингу.

Основна суть моделі – помісячна оренда і територіальне об'єднання та організація спільноти для ефективнішої роботи учасників.

Коворкінгом також називають колективний офіс з відкритим простором із закріпленими та незакріпленими місцями, в якому пропонуються всі зручності для комфортної роботи.

Послуги коворкінгу від звичайної оренди робочого місця відрізняє міцна спільнота (спілкування між собою) в межах коворкінгу.

Відповідно до п. 2.13 Методичних рекомендацій №635, дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг може визначатися одним із способів, наведених у п. 11 П(С)БО 15.

Найголовніше, що за п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухобліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню (п. 13 П(С)БО 15).

У п. 2.15 Методичних рекомендацій №635 зазначено, що основні вимоги до визнання, складу витрат викладені в П(С)БО 16. При цьому підприємство самостійно визначає перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).

Однак в п. 3 П(С)БО 15 зазначено, що цей стандарт не поширюється на доходи, пов'язані з договорами оренди.

Нагадаємо, що відповідно до п. 17 П(С)БО 14 дохід від операційної оренди (крім доходу від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду:

• або на прямолінійній основі протягом строку оренди;
• або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди.

На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди орендодавцем зменшуються протягом строку оренди доходи від орендної плати.

Витрати орендодавця з укладення угоди про операційну оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Витрати від зменшення корисності об'єктів операційної оренди визнаються орендодавцем у порядку, передбаченому П(С)БО 7  (п. 18 П(С)БО 14).

Виходячи з викладеного, в наказі про облікову політику доцільно зазначити таке: «Дохід від надання послуг коворкінгу в бухобліку визнається (нараховується) щоквартально на підставі акту, складеного в останній робочий день поточного кварталу, та підписаного сторонами договору.

Витрати, пов’язані з наданням послуг коворкінгу, визнаються витратами в останній робочий день поточного кварталу одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені».

Щоквартальне визнання доходу може застосовуватися «єдинником», якщо він є неплатником ПДВ. Якщо це підприємство – платник ПДВ, то слід звернути увагу на те, що якщо звітний період – місяць, то акти слід закривати щомісячно та визнавати ПЗ з ПДВ. Якщо вони квартальні платники ПДВ – то тільки в цьому випадку можна закривати акти поквартально.

Звертаємо увагу, що за умови місячного звітного періоду з ПДВ буде помилкою визначати в обліковій політиці квартальний період закриття актів. Періодичність закриття актів повинна відповідати звітному періоду з ПДВ.

Більш докладно ми писали про це тут>>