Як нараховувати амортизацію на площу, яка використовується у недобудований будівлі?

Запитання: 

Підприємство будує для власної діяльності виробниче приміщення (три поверхи). Отримано сертифікат відповідності закінчення будівництва, але фактично використовуватиметься половина першого поверху. Як здійснювати введення в експлуатацію приміщення? Як нараховувати амортизацію тільки на частку площі, яка використовується, чи на загальну суму витрат будівництва?

Відповідь:

Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку №461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів зі середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифікату.

У п. 23 Порядку №461 зазначено, що сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку №461.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 Порядку №461.

У разі прийняття об'єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв'язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов.

У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема, зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов (п. 7 Порядку №461).

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.

У разі потреби замовник може до прийняття об'єкта в експлуатацію вносити до проекту будівництва погоджені з автором такого проекту зміни щодо черги та/або пускового комплексу в межах затверджених проектних рішень.

На об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей, вказаних в абз. 4 п. 9 Порядку №461. А саме, на об'єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п. 11 Порядку №461).

Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється (п. 12 Порядку №461).

Зареєстрований сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (п.  13 Порядку №461).

Відповідно до абз. 7 п. 4 П(С)БО 7 та п. 2 Методичних рекомендацій № 561 основними засобами  вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Якщо один об'єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухобліку як окремий об'єкт ОЗ (абз. 9 п. 4 П(С)БО 7). Зважаючи на це, підприємство може ввести в експлуатацію лише частину приміщення, яка фактично почала використовуватися.

При цьому первісна вартість об'єктів ОЗ, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта ОЗ (п. 9 П(С)БО 7).

У ситуації, що розглядається, первісна вартість половини першого поверху будівлі (будівництво якої не закінчено), що фактично використовуватиметься, визначається за кошторисною документацією.

У п. 5 Методичних рекомендацій №561 зазначено, що госпоперації з будівництва, виготовлення, придбання, введення в експлуатацію, підтримання в робочому стані, поліпшення і вибуття ОЗ оформлюються підприємствами первинними документами, які розкривають інформацію про:

• назву первинного документа, яка характеризує оформлену госпоперацію;
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст, кількісні та вартісні показники обсягу госпоперації;
• назву об'єкта ОЗ, його інвентарний номер, дату початку і місце експлуатації, термін корисного використання;
• технічну характеристику (площа, обсяг, місткість, потужність тощо) та вартість об'єкта ОЗ, його переоцінку, ремонт, поліпшення та амортизацію;
• посади осіб, які здійснювали госпоперацію та оформлення первинних документів з їх підписами;
• перелік технічної документації, що передається (приймається) разом з об'єктом ОЗ;
• походження коштів (власні, цільові), використаних для придбання, будівництва і поліпшення ОЗ, та про безоплатно одержані основні засоби;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні госпоперації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні його активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7).

Отже, амортизація нараховується лише на частку площі, яка використовуватиметься.