• Посилання скопійовано

Перша переоцінка основних засобів: облік та оподаткування

ТОВ на єдиному податку має на балансі будівлю, балансова вартість якої відрізняється від справедливої вартості. Чи потрібно дооцінювати таку будівлю? Які будуть наслідки проведеної дооцінки в бухобліку та в оподаткуванні?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Оскільки підприємство – платник єдиного податку, то переоцінка ОЗ не впливатиме на оподаткування єдиним податком, вона буде відображена тільки в бухобліку.

Згідно з п. 16 П(С)БО 7, підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Тож формально перша переоцінка — це право, а не обов'язок.

Далі, без попередньої оцінки невідома справедлива вартість ОЗ, а тому, по суті, ці підходи на практиці (якщо істотно відрізняється, то переоцінюємо) майже завжди залишаються на розсуд підприємства, крім випадків консолідації і (подальшого) застосування міжнародних стандартів.

Якщо підприємство хоча б один раз провело переоцінку, то у майбутньому на кожну дату балансу переоцінка має проводитися з такою регулярністю, щоб залишкова вартість об'єкта ОЗ істотно не відрізнялася від його справедливої вартості. Такий зміст абз. 2 п. 16 П(С)БО 7, п. 2.7.1 Методичних рекомендацій №635 та п. 34 розділу 7 Методрекомендацій №561.

Отже, якщо підприємство скористалося правом щодо переоцінки та провело її хоча б раз, то надалі проведення переоцінки для нього є обов'язком.

В обох випадках йдеться про різницю між залишковою та справедливою вартістю, яка є істотною. Розмір такої істотності підприємство зазначає у наказі про облікову політику (п. 2.1 Методрекомендацій №635).

Наприклад, згідно з абз. 2 п. 34 Методрекомендацій №561, порогом істотності для проведення переоцінки може прийматися величина, що дорівнює 1% чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10% відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості. Можливі й інші підходи для визначення порогу істотності.

Пункт 17 П(С)БО 7 зобов'язує в разі проведення переоцінки основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, обов'язково визначати їх ліквідаційну вартість. Відповідно, переоцінена залишкова вартість таких об'єктів визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Переоцінці підлягають усі об'єкти основних засобів, що належать до групи, до якої належить переоцінений об'єкт. При цьому групою основних засобів, згідно з Методрекомендаціями №561, вважається сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єктів основних засобів. Тобто переоцінка однієї будівлі вимагає переоцінку всіх інших будівель, що є на балансі підприємства.

Для переоцінки ОЗ з метою бухобліку слід обов’язково залучати професійного оцінювача (ст. 7 Закону про оцінку майна передбачає випадки, в яких оцінка майна є обов'язковою). Серед перелічених випадків є проведення переоцінки основних фондів з метою бухобліку. Також згідно з останнім абзацом ст. 8 Закону про оцінку майна, оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

 

Алгоритм проведення переоцінки

Крок 1. Розрахунок коефіцієнта

Рахуємо коефіцієнт переоцінки за формулою: 

СВ : ЗВ, де:

  • СВ — справедлива вартість;
  • ЗВ — залишкова вартість.

Якщо отримане значення більше від одиниці, — нас очікує дооцінка, якщо менше від одиниці, — матиме місце уцінка.

Якщо різницю між отриманим показником коефіцієнта та одиницею помножити на 100, отримаємо дельту (відсоток) дооцінки чи уцінки.

 

Крок 2. Застосування коефіцієнта

Отриманий коефіцієнт множимо на величину первісної вартості та накопиченого зносу.

 

Крок 3. Відображення в бухобліку

Бухгалтерські проведення будуть залежати від того, чи були попередні уцінки-дооцінки кожного об'єкта.

Якщо переоцінка вперше:

  • У  випадку дооцінки — на суму дооцінки збільшується вартість активу (ОЗ) та додатковий капітал.
  • У випадку уцінки — на суму уцінки зменшується балансова вартість активу та визнаються витрати періоду.

Для відображення результатів такої переоцінки передбачені рахунки:

  • для дооцінки - рахунок 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів»
  • для відображення уцінки - рахунок 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій».

 

Відображення результатів дооцінки основних засобів:

Результат переоцінки

Д-т

К-т

Дооцінки первісної вартості

10

411

Дооцінки зносу

411

131

 

Відображення результатів уцінки основних засобів:

Результат переоцінки

Д-т

К-т

Уцінка зносу

131

10

Уцінка залишкової вартості

975

10

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Повернення 1200 грн лікарняних ПФУ у 2026 році: проводки та алгоритм коригування податків (аудіоверсія)
    Підприємство завищило лікарняні за рахунок ПФУ. Працівник повернув 1200 грн на рахунок підприємства, кошти перераховано до ПФУ, подано коригуючу заяву-розрахунок. Чи правильні запропоновані проведення Дт 313 - Кт 663 сторно 1200 грн і Дт 378 - Кт 313 на 1200 грн? Якими проводками відобразити повернення коштів, їх перерахування до ПФУ та коригування ПДФО, військового збору і ЄСВ?
    02.10.202635
  • Облік комплектації товарів у 2026 році через рахунок 231 (аудіоверсія)
    Підприємство-замовник передає підряднику комплектуючі за актом приймання-передачі для комплектації готових товарів (наборів). Після виконання робіт підрядник повертає готові набори за актом приймання-передачі готових виробів. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити передачу комплектуючих, послуги підрядника та оприбуткування готових наборів? Чи доцільно використовувати субрахунок 231?
    01.10.202634
  • Заміна шин автонавантажувача у 2026 році: облік нових і демонтованих шин та ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, придбало автонавантажувач. Його шини зносилися: підприємство придбало нові, а старі демонтувало. Чи вважається заміна шин ремонтом? Як облікувати нові та демонтовані шини і чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ?
    30.09.202651
  • Списання ноутбука з ліквідаційною вартістю 1 000 грн у 2026 році: ПДВ-ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ без доходів у 2025 році в лютому 2026 року списало ноутбук із ліквідаційною вартістю 1 000 грн на підставі акта сервісного центру про неремонтопридатність і рішення засновників. Ноутбук передано директору для утилізації до кінця року, але станом на 01.08.2026 р. не утилізовано. У липні 2026 року ТОВ анульовано ПДВ-реєстрацію за рішенням ДПС. Які ПДВ-наслідки списання та анулювання реєстрації?
    30.09.202658
  • Плановий ремонт цеху переробки сої у 2026 році: облік витрат і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ — надає послуги з переробки давальницької сої замовників. Протягом місяця цех не працював через плановий ремонт: продукцію не виготовляли, послуг переробки не надавали. На яких рахунках відобразити витрати на ремонт, амортизацію, оплату праці та утримання цеху, і чи виникають ПДВ-наслідки?
    30.09.202633