Різниця в назві товару у вхідних та вихідних первинних документах: які наслідки?

 Зауважимо, що під час податкових документальних перевірок податківці, зокрема, перевіряють узгодженість у договорах і первинних документах таких реквізитів як дата, сума, найменування товару/послуги, одиниці виміру, кількість товару/суть послуги.

Неузгодженість цих даних може бути підставою для ствердження про нереальність господарської операції, а звідси і:

• відсутність права на податковий кредит;
• не визнання витрат у вигляді собівартості реалізації товару.

Розглянемо, що пропонує нам для захисту таких витрат і ПК з ПДВ чинне законодавство.

Згідно з ст. 1 Закону про бухоблік первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати, зокрема, такий обов'язковий реквізит як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції (для придбаних та проданих товарів - це їх найменування, кількість та їх одиниця виміру) (ст. 9 Закону про бухоблік).

Основним документом, що регламентує облік товарів (запасів) на підприємстві, є П(С)БО 9. Зокрема, у п. 7 стандарту передбачено, що одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Відповідно до п. 1.4 Методрекомендацій №2 в цілях організації бухобліку запасів розпорядчим документом, затвердженим власником підприємства, визначаються:

• правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;
• порядок контролю за рухом запасів і відповідальність посадових осіб;
• порядок аналітичного обліку запасів;
• одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухобліку.

Таким чином, законодавство передбачає ведення обліку запасів як за їх найменуванням, так і за однорідною групою (видом). 

У зв’язку із цим, аби уникнути спорів із контролюючими органами, радимо створити розпорядчий документ (наприклад, наказ у вигляді таблиці відповідності найменувань товару як додаток до наказу про облікову політику), у якому можна відобразити та об'єднати в однорідні групи отримані від постачальників товари з різними найменуваннями (наприклад, такі назви товару від постачальників як «пісок», «пісок річковий» обліковуються та зазначаються у вихідних документах як «пісок»). Також варто в такому документі зазначити й коди УКТ ЗЕД.

Цей документ, затверджений керівником підприємства, і буде підставою для присвоєння власних найменувань товарам, придбаним у постачальника (про що також варто видавати за кожним таким перейменуванням окремий документ – не обов’язково наказ, бо він на підприємстві вже буде, а бухгалтерську довідку, акт тощо), та підтверджуватиме відповідність товару, найменування якого вказано у прибуткових документах від постачальників, та найменування, зазначеного у видаткових документах. У такому документі варто зазначити реквізити первинних документів від постачальника, за якими здійснюється перейменування товару.

Наприклад, текст акту чи бухгалтерської довідки може бути таким: «Пісок річковий, код УКТ ЗЕД 2505900000, отриманий від ТОВ «Альфа» за накладною №111 від 20.11.2018 р., оприбуткувати на склад №1 за назвою «Пісок», код УКТ ЗЕД 2505900000».