Оцінка та оприбуткування безоплатно отриманого майна

Відповідно до п. 6 П(С)БО 7 об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Це визначення слід застосувати до кожного об’єкта меблів та оргтехніки, що наявний у придбаній будівлі. До складу ОЗ зараховуються лише ті об’єкти, які визнані активами – тобто справні меблі та оргтехніка, які придатні до використання або до продажу. 

Далі, після визнання цих об’єктів активами їх слід оцінити. Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7. Стосовно меблів та оргтехніки це можуть бути витрати на налагодження отриманих основних засобів та інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою – зокрема, ремонт, модернізація тощо.

Що таке справедлива вартість, визначено у п. 4 П(С)БО 7: справедлива вартість – це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. Визначити справедливу вартість безоплатно отриманих ОЗ підприємство повинно самостійно. Враховуючи те, що меблі та оргтехніка вже були у використанні, вони не можуть коштувати так само, як і нові аналоги цих меблів та оргтехніки, тож справедлива вартість цих об’єктів буде менше, ніж вартість нових таких меблів та оргтехніки. 

В залежності від того, яка вартість визначена для кожного об’єкта, його потрібно буде віднести до ОЗ або до МНМА. Відповідно до п. 5 П(С)БО  7 для цілей бухгалтерського обліку ОЗ можна поділити на групи:

• перша група — до складу цієї групи належать земельні ділянки, будівлі, машини та обладнання тощо. Такі об’єкти відображаються на рахунку 10 «Основні засоби»;
• друга група — інші необоротні матеріальні активи. До складу цієї групи належать бібліотечні фонди, МНМА, тимчасові (нетитульні) споруди тощо. Ці об’єкти відображаються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Тож в даному випадку необхідно визначитися, чи буде певний об’єкт відноситись до ОЗ або до МНМА.

Також у п.  5 П(С)БО  7 визначено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА.  Тобто, якщо у податковому обліку ці вартісні ознаки встановлено імперативно (6000 грн без врахування ПДВ згідно з пп. 14.1.138 ПКУ), то для цілей бухгалтерського обліку підприємству надано право встановлювати такі вартісні ознаки на власний розсуд. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, підприємство встановлює в наказі про облікову політику.

Якщо підприємство не коригує фінрезультат з метою оподаткування відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, воно не застосовує норми ст. 138 ПКУ і з цієї причини воно може встановити іншу вартісну межу МНМА , ніж 6000 грн – вона може бути більше 6000 грн або менше. Разом з цим, для зручності та уніфікації бухобліку ОЗ з податковим обліком ОЗ відповідно до ст. 138 ПКУ можна встановити цю межу на рівні саме 6000 грн.

Отже, для зарахування меблів та оргтехніки на  баланс потрібно:

• Провести інвентаризацію наявних меблів та оргтехніки, з’ясувати стан кожного об’єкта та визначити доцільність його подальшого використання;
• Ті об’єкти, які не придатні до подальшого використання, не оцінюються і на баланс не зараховуються, вони утилізуються.
• Ті об’єкти, які  будуть використовуватися, потрібно оцінити за справедливою вартістю;
• Врахувати витрати на ремонт чи доведення об’єктів до стану, придатного для використання;
• Зарахувати об’єкти на субрахунки 104, 106, 109 або 112 – в залежності від їх класифікації та вартості – за справедливою вартістю з урахуванням витрат, зазначених вище;
• Визначити строк корисного використання та метод нарахування амортизації кожного об’єкта, що зарахований на субрахунки 104, 106 або 109;
• Визначити метод амортизації об’єктів, зарахованих на субрахунок 112 – нарахування  у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості – п. 27 П(С)БО 7.