Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №1404 арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Під час проведення опису майна боржника – юрособи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухобліку (ч. 9 ст. 56 Закону №1404).
У п. 19 розд. VIII Інструкції №512/5 зазначено, що в акті про визначення вартості майна боржника виконавцем зазначається дата опису й арешту цього майна, опис та аналіз зібраних і використаних даних та іншої інформації під час визначення вартості майна, вартість кожного описаного предмета та загальна вартість майна. У разі заперечень з боку сторін виконавчого провадження вони мають право зазначити про це в акті. Акт складається у трьох примірниках. Акт визначення вартості майна вважається чинним протягом шести місяців з дня його складання.
Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна (п. 21 розд. VIII Інструкції №512/5).
У пп. 14.1.31 ПКУ відчуження майна визначено як будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить йому, або право користування.
Положеннями пп. 134.1.1 ПКУ передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Тому у разі продажу або ліквідації об’єкта основних засобів фінансовий результат до оподаткування:
- збільшується на суму його залишкової вартості, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 4 п. 138.1 ПКУ);
- зменшується на суму його залишкової вартості, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ об'єкта (абз. 3 п. 138.2 ПКУ).
Крім того, операція відчуження майна згідно з рішенням суду підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%, оскільки положення абз. 2 п. 189.9 та пп. 197.1.16 ПКУ на таку операцію не поширюються.
При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).
У бухобліку продаж операція відчуження майна згідно з рішенням суду відображається так (суми умовні):
|
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, млн. грн |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
Списано нарахований знос майна, що відчужується |
131 |
103 |
3,0 |
|
Списано залишкову вартість майна, що відчужується |
976 |
103 |
7,0 |
|
Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ |
976 |
641 |
1,4 |
|
Відображено фінансовий результат |
791 |
976 |
8,4 |
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись