• Посилання скопійовано

Повернення коштів за ненадану послугу: як облікувати?

Юрособа, платник єдиного податку, повертає кошти за ненадані послуги. Як це відобразити в податковому обліку? За якою формою складається заява на повернення коштів від покупця?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 5 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платника ЄП не включаються суми коштів, які повертаються платником покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. 

Отже, складання заяви передбачено ПКУ. Затвердженої форми заяви немає і такий документ складається у довільній формі. Далі повернення перерахованих коштів здійснюється на підставі такого листа. У платіжному дорученні рекомендуємо зазначити: «повернення попередньої оплати за послугу згідно з листом від 03.09.2018 р.»

Як наслідок, для того щоб мати можливість не враховувати у доході платника ЄП суму повернутих коштів, які було отримано раніше, потрібно дотримуватися норм ПКУ. 

На практиці це відбувається так: якщо повернення коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти просто не включаються до складу доходу та не підлягають відображенню у податковій декларації.

У разі, якщо повернення коштів відбувається в іншому податковому періоді, то платник ЄП повинен включити суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

Дохід платника визнається наростаючим підсумком з урахуванням скоригованої суми доходу, отриманої у попередньому кварталі (наприклад, такий алгоритм пропонує ДФС в ІПК від 06.06.2017 р. №470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та у «ЗІР», підкатегорія 108.01.05). Хоча можна скористатися нормою п. 50.1 ПКУ та подати уточнення до декларації попереднього кварталу, хоча визнати такий випадок помилкою буде некоректно.

Відносини між споживачами послуг та продавцями регулює Закон №1023. Якщо виникла потреба повернути кошти за невикористані послуги, то споживач має право отримати сплачені кошти виходячи з вартості послуг на час їх купівлі.

На практиці це підтверджується розрахунковим документом про вартість оплаченої послуги та складанням заяви від споживача.

Заява складається у довільній формі (див. Зразок):

 

 

                                                                           Директору (назва юрособи)

                                                                           ФОП (прізвище, ім’я та по-батькові)

                                                                          прізвище, ім’я та по-батькові заявника

                                                                           домашня адреса, контакт.телефон

 

З А Я  В А

 

        Мною (зазначити дату придбання послуги) оплачено за послуги (назва послуги) за ціною_____гривень, що підтверджую касовим (фіскальним) чеком (або додати реквізити платіжного доручення якщо кошти сплачувались через банк).

     

        На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» прошу повернути мені кошти у сумі

_______гривень.

 

 

 

дата                                                                                                 підпис

 


Долучення до заяви копії паспорта заявника чинним законодавством не передбачено, тож підприємство не має права вимагати надання такої копії всупереч бажанню клієнта. Паспорт потрібний для ідентифікації клієнта, проте залишати в себе копію паспорта законодавство не вимагає.
Що стосується порядку повернення коштів, то слід зазначити, що податкові органи дотримуються такої позиції: якщо оплата за товар (послуги) здійснювалася у безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) відбувається у безготівковій формі через установу банку.

У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки — із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа. Проте у разі використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів — на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    Сьогодні 07:11203
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202633
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202627
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202622
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026170