• Посилання скопійовано

Придбавати товари за кордоном із розрахунком за готівку СГД не можуть

Приватне підприємство на загальній системі, яке займається міжнародними перевезеннями, вирішило закупити за кордоном свіжі дині і в подальшому реалізувати на території України. Яким чином це відобразити в бухгалтерському та податковому обліку?

Нажаль, ваше запитання надто велике і виходить за межи нашого консультування. Адже ЗЕД-операції – це ціла сфера діяльності, яка має багато нюансів. 

Почати з того, що придбавати товари за кордоном із розрахунком за готівку суб’єкти господарської діяльності (далі – СГД) не можуть. А отже, вони повинні мати договір із постачальником і дотримуватися правил валютного контролю за безготівковими платежами, встановленими відповідним законодавством. Про це ми писали у ДК № 45/2013 (це був цілий спецвипуск, присвячений різним запитанням, пов’язаним із використанням іноземної валюти). 


 

Також будь-яка імпортна продукція має пройти процедуру сертифікації в Україні (інакше неможливий її імпорт). Про це та облік витрат на таку сертифікацію ми писали в ДК № 18/2014

Потім виникнуть витрати із розмитнення, транспортування, страхування під час перевезення такої продукції, курсові різниці – це різні витрати, щодо кожної з яких є свої правила здійснення та обліку. 

Можливі витрати у вигляді нестач  імпортного товару – про них ми писали в ДК № 47/2013 тощо.

Якщо ж наведених матеріалів вам буде недостатньо, то ви можете задати нам питання, але більш конкретне, яке стосується не придбання товарів за кордоном і їх подальшого продажу в Україні, а якоїсь окремої частки цих операцій, яка є для вас складною.    

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202419
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024282