Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД

Загальні моменти

Сам по собі договір про переведення боргу передбачає заміну боржника в зобов'язанні. При цьому ані саме зобов'язання, ані кредитор у ньому не змінюється - лише боржник. Тож з укладанням договору про переведення боргу зобов'язання в первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов'язку виконати певні зобов'язання перед кредитором. Щодо видів зобов'язань, за якими є можливим переведення боргу, то жодних обмежень закон не встановлює. 

Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов'язки з погашення свого боргу) на третю особу - нового боржника. До останнього в повному обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов'язки первісного боржника. Під основним зобов'язанням розуміють правовідносини за відповідним договором поставки, який був укладений між первісними боржником (покупцем) та нерезидентом (постачальником товару).

У разі переведення боргу зміст основного зобов'язання з договором поставки не змінюється. Однак новий боржник уже виступає як самостійна сторона договору й у відносинах із кредитором діє у власних інтересах. Саме з цієї причини переведення боргу можливе тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Умови договору про переведення боргу

Договір про переведення боргу оформляють у тій самій формі, що й первісний договір, у якому проводять заміну боржника.

Як було зазначено вище, заміна боржника можлива тільки за згодою кредитора, оскільки останній має бути впевнений у платоспроможності та сумлінності нового боржника, що цілком природно й випливає із суті операції. При цьому недотримання цієї умови тягне за собою наслідки визнання недійсності договору про переведення боргу (ст. 203 і 215 ЦКУ). Причому ст. 520 ЦКУ не містить указівок щодо того, у якій формі має бути виражена згода кредитора. Важливо лише підтвердження її наявності. Тому заміну первісного боржника на нового провадять на підставі письмової згоди кредитора, яка може бути виражена шляхом надсилання відповідного листа.

На практиці, фактично на заміну письмової згоди кредитора, сторони оформлюють тристоронній договір про переведення боргу, де сторонами будуть кредитор, первісний і новий боржники. В такому разі, підписанням такого тристороннього договору кредитор надає згоду, про що варто вказати в умовах договору переведення боргу. Такий договір має укладатись навіть тоді, коли сторони не укладали договір поставки, а обійшлись лише складенням інвойсу.

Для підтвердження зобов'язання перед кредитором первісний боржник повинен передати новому боржнику всі необхідні документи. Це можуть бути основний договір, документи, що підтверджують отримання оплати й відвантаження товару (продукції), інвойс, документи про розрахунки між кредитором і первісним боржником тощо.

Крім того, слід пам’ятати, що в разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном до такого документу не може застосовуватися матеріальне право України (якщо немає іншої домовленості сторін у самому договорі).

Дата договору

Якщо первісний боржник-резидент на даний час лише вже погашає суму боргу, оплачену  нерезидентом (новим боржником), то оплата має здійснюватись саме на виконання договору переведення боргу.

Адже, йдеться про оплату валюти за кордон. Для валютного контролю має значення три моменти:

1. Підстава придбання та перерахування валюти саме новому боржнику за договором поставки (новому нерезиденту) є саме договір переведення боргу,
2. Дата договору переведення боргу є важливою, оскільки є підставою виконання валютних зобов’язань саме перед новим боржником-нерезидентом за договором поставки пального,
3. Оплата боргу (грошова компенсація за договором переведення боргу) резидентом (первісним боржником) новому боржнику (нерезиденту) здійснюється на підставі, в сумі та на умовах, визначених договором переведення боргу, що прямо впливає на дату укладення договору переведення боргу та має передувати першому платежу новому нерезиденту, який оплатив борг резидента за договором поставки пального іншому нерезиденту (кредитору за договором поставки).

Оскільки новий боржник повністю розрахувався за вже поставлене пальне за договором поставки, первісний боржник (резидент) вже не має жодних зобов’язань за договором поставки, який з моменту оплати новим боржником кредитору, є фактично виконаним (за умовами, описаними у запитанні). Залишаються зобов’язання між боржником-резидентом та нерезидентом за договором переведення боргу в частині грошової компенсації новому нерезиденту від резидента України.

Валютні операції

На даний момент діє Постанова Нацбанку від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка регулює, зокрема, валютні операції у період воєнного стану. У цю Постанову регулярно вносяться зміни з урахуванням поточної ситуації на валютному ринку України, тому рекомендуємо звернутись до обслуговуючого банку, щоб з’ясувати всі деталі операцій.

По-перше, згідно з п. 12 Постанови №18 банкам заборонено торгувати валютою, крім переліку операцій, які наведено в цьому пункті як виключення з цієї заборони. Зокрема, згідно з пп. 4 п. 12 Постанови №18 банкам дозволяється купувати валюту для здійснення операцій, наведених у пп. 14 Постанови № 18, але знову з деякими виключеннями.

По-друге, є перелік дозволених валютних операцій, що наведений у п. 14 Постанови №18. Зокрема, клієнтам банків – резидентам дозволено:

• оплачувати імпортовані товари – пп. 2 п. 14 Постанови №18;
• повертати нерезиденту попередню оплату, отриману на поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв'язку з невиконанням резидентом зобов'язань за цим договором – пп. 2-3 пп. 14 Постанови №18;
• на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України – пп. 6 п. 14 Постанови №18;
• погашати валютні кредити/позики, але за певних умов – пп. 43 п. 14 Постанови №18.

Рекомендуємо ознайомитись з повним переліком операцій, наведених у п. 12 та п. 14 Постанови №18, а також проконсультуватись в обслуговуючому банку з питання, чи можливо здійснити погашення валютної заборгованості перед іншим нерезидентом в даному випадку.

Податкові наслідки

Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Щодо наслідків із податку на прибуток, то нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з переведення боргу. Такі операції відображають під час формування фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.