• Посилання скопійовано

Пеня в ЗЕД: дебіторська заборгованість

20.04.2019 р. сплачено строк оплати дебіторської заборгованості нерезидентом в розмірі 1500 доларів. Чи буде податкова нараховувати пеню в розмірі 0,3% за кожен календарний день прострочки, адже сума не перевищує граничний розмір 150 000 грн?

Згідно з ст. 13 Закону про валюту, за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З 7 лютого 2019 р. на підставі ч. 7 ст. 11 Закону про валюту, скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують мінімального розміру фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, в сумі 150 тис. грн (п. 22 Положення №5).

Згідно з п. 9 Інструкції №7, банк завершує валютний нагляд за граничними строками проведення розрахунків, зокрема, коли сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує такої незначної суми, за винятком випадків дроблення експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Пунктом 21 Положення №5 збільшено з 7 лютого 2019 р. граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів. До 7 лютого 2019 р. граничні строки розрахунків  складали 180  календарних днів, який поширювався на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів. 

Оскільки строк за сплатою заборгованості у нерезидента перед підприємством-резидентом сплив 20 квітня 2019 р., тобто не закінчився до 7 лютого 2019 р., то строк у 180 календарних денів автоматично подовжився до 365 календарних днів. 

Таким чином, залишок заборгованості у сумі, що становить менше 150 тис. грн виведений з-під валютного нагляду. Тому пеня у розмірі 0,3% щодо операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), теж не  нараховується.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    Сьогодні 14:145
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202412
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281