Хто може бути платником фіксованого сільгоспподатку

Згідно з п. 301.1 ПКУ, платниками фіксованого сільгосподатку (далі - ФСП) можуть стати ті сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва (доходу) за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Тож фактично до підприємств, які вирішили стати платниками ФСП, є дві вимоги:

1) бути сільгосптоваровиробником;

2) отримувати не менше 75% доходу від сільгоспвиробництва.

Утім, податківці (див. ЄБПЗ, підкатегорія 360.01) наголошують, що однією з умов отримання права стати платником ФСП є наявність у сільгоспвиробника у власності або ж у користуванні (оренді) сільгоспугідь та/або земель водного фонду. I вони мають рацію: адже об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) (п. 302.1 ПКУ).

Та повернімося до основних вимог.

Так, відповідно до пп. 14.1.235 ПКУ, сільськогосподарськими товаровиробниками з метою сплати ФСП слід вважати юросіб незалежно від організаційно-правової форми, які займаються виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) і її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у т. ч. самостійно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.

А ось відповідно до пп. 14.1.234 ПКУ сільгосппродукція (сільськогосподарські товари) з метою сплати ФСП — це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних чи орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Проаналізувавши норму пп. 14.1.235 ПКУ, можна зробити висновок, що платником ФСП не може бути фізособа — це прерогатива лише юросіб. Таку саму думку висловили і податківці в ЄБПЗ, підкатегорія 360.01.

Як зазначено у п. 301.1 ПКУ, для права сплачувати ФСП частка сільськогосподарського товаровиробництва у юрособи за попередній податковий (звітний) рік повинна бути не меншою ніж 75%. А згідно з пп. 14.1.262 ПКУ частка сільськогосподарського товаровиробництва — це питома вага доходу сільсьгосптоваровиробника, отриманого від реалізації сільсьгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

З норми п. 301.1 ПКУ випливає, що право перебувати на ФСП підприємству слід підтверджувати щороку.

Перелік доходів, які включаються до доходу сільсьгосптоваровиробника, отриманого від реалізації сільсьгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних-1 (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), наведено у п. 308.4 ПКУ.

========

1-Вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

=======

У тих сільгосппідприємств, які утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг: наприклад збирання врожаю, догляду за худобою і птицею тощо (докладніше див. п. 308.4 ПКУ).

Крім того, новостворені сільгосппідприємства можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільгосптоваровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, є не меншою ніж 75% (п. 301.5 ПКУ). У такому разі попередній податковий (звітний) рік для новостворених підприємств розпочинається з дня державної реєстрації і триває до 31 грудня того ж року (п. 305.3 ПКУ).

Якщо ж сільгосппідприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільгосптоваровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75% за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

1) усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

2) кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

3) особу, утворену шляхом перетворення.

Проте сільгоспвиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками ФСП і в році утворення, але за умови що частка сільгоспвиробництва за попередній податковий (звітний) рік у всіх підприємств, що беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75% (п. 301.2 ПКУ).

До речі, у самому Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (затвердженому наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. №772), за допомогою якого і визначають загальну частку сільгосптоваровиробництва, все досить просто і зрозуміло. Врахуйте, що доходи, визначені у рядках 3.1 — 3.5 та відповідно узагальнені у рядку 3 Розрахунку, зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника. Тож, виходячи з Розрахунку, не всі доходи беруть участь у визначенні частки сільгосптоваровиробництва.

Так, у рядку 1 Розрахунку зазначають загальну суму доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва, продуктів її переробки (та від надання супутніх послуг в окремих випадках — про це див. вище), а в рядку 2 відображають загальну суму доходу від діяльності сільськогосподарського товаровиробника. Як ми зазначали, у рядку 3 Розрахунку буде проставлено суму доходу, на яку слід зменшити загальну суму доходу. Скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника показують у рядку 4 Розрахунку. А вже частку сільгосптоваровиробництва відображають у рядку 5 (рядок 1 : рядок 4 х 100).

Приклад  Дохід юрособи за 2012 рік становить 5000000 грн. При цьому доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, становить 3000000 грн (ця сума буде показана у рядку 1.1 Розрахунку). А ось доходи, отримані від реалізації продукції тваринництва і птахівництва, становлять 1200000 грн (рядок 1.2 Розрахунку). Дохід від реалізації ОЗ, який був у використані 5 років, — 100000 грн (рядок 3.4). Тож частка сільгосптоваровиробництва становитиме 85,71% (4200000 : (5000000 - 100000) х 100). Отже, така юрособа може перейти на сплату ФСП.