Підстави визнання нереального постачання

Стаття 264 ГКУ надає роз’яснення щодо порядку постачання товару. Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. В свою чергу ст. 656 ЦКУ визначає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. В даній же ситуації виходить так, що договір та саме постачання не відповідають визначенням наведеним у Кодексах.

Виникнення такої ситуації може бути проблемою як для продавця так і для особи, що придбала такий товар. В даному випадку, податківцями операція з реалізації такої кількості товару може бути розцінена як нереальне постачання. У листі ДФС від 16.05.2016 р. №16872/7/99-99-14-02-02-17 (який ми розглядали) податківці надають наступне визначення:

• "нереальне постачання (продаж) - документально оформлене постачання (продаж) відповідної кількості ідентифікованого товару за безтоварною операцією або походження якого не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва (характеризується недійсністю формування відповідного активу)"

Відповідно у випадку анулювання господарської операції, покупець товару втратить право на визнання такого товару у своєму обліку, а також на включення до податкового кредиту суми ПДВ по такій операції, так як фактично податкова накладна була виписано не на реальне постачання товару. 

Для виходу з даної ситуації необхідно розібратись внаслідок чого вона виникла. Якщо при придбані такого товару постачальником були надані неправильні первинні документи (видаткова накладна), за умови постачання правильного обсягу (в даному випадку – 150 т), то відповідно необхідно вимагати заміну таких документів на правильні та коригування податкової накладної (для платників ПДВ). Якщо ж така розбіжність виникла внаслідок помилки у первинних документах при відвантажуванні такого товару наступному покупцю (приміром, насправді відвантажили 125 т), то відповідно коригуванню підлягають первинні документи з постачання. 

Також на підприємстві могли б бути неоприбутковані товари, які можуть бути виявлені внаслідок проведення інвентаризації, як надлишки. В такому випадку підприємством встановлюється шляхи якими такі товари могли б бути не оприбутковані. У випадку, якщо джерело постачання не встановлено, такі товари можуть бути прийняті до обліку з відповідним їх відображенням як безкоштовно отримані запаси.

Про інвентаризацію та облік надлишків ТМЦ ми писали тут>>>