Вплив собівартості виготовленої продукції на сплату податку на прибуток

З 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, що виникають відповідно до положень р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20-ти млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці.

Таким чином, об’єкт оподаткування з податку на прибуток визначається на підставі даних з бухобліку, який підприємство веде або за П(С)БО або за МСФЗ, який коригується на податкові різниці, передбачені у р. ІІІ ПКУ.

Для визначення витрат, в т. ч. визначення собівартості виготовленої продукції, слід керуватися П(С)БО 16 «Витрати», адже п. 10 П(С)БО 9 «Запаси» встановлено, що первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за нормами П(С)БО 16.

Детальніше про формування собівартості виготовленої продукції за правилами бухобліку ми писали тут.

Що стосується податкових різниць щодо деяких витрат, які формують собівартість реалізованої продукції, то визначений фінрезультат до оподаткування у фінзвітності слід:

- збільшити на суму нарахованої бухгалтерської амортизації основних засобів або нематеріальних активів, зокрема, і зайнятих у виробництві продукції (п. 138.1 ПКУ);

- зменшити на суму розрахованої податкової амортизації основних засобів або нематеріальних активів, зокрема, і зайнятих у виробництві продукції, відповідно до п. 138.3 ПКУ (п.138.2 ПКУ).