Про податковий облік витрат на оплату працівникам послуг для особистих потреб

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (із змінами та доповненнями, далі — ПКУ) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктами 138.10.2 — 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 статті 138, пунктів 140.2 — 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей ПКУ, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ).

До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу) (п. 142.1 ст. 142 ПКУ).

Разом з цим, пп. 139.1.1 п.139.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що не включаються до складу витрат платника податку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Отже, оскільки витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, що не пов’язані з провадженням господарської діяльності, не включаються до складу витрат платника податку, то витрати на оплату працівникам вартості оренди житла, квитків на проїзд в особистих цілях тощо, не будуть враховуватись при обчисленні об’єкта оподаткування незалежно від того, що такі витрати передбачені трудовою угодою.