Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На жаль, пп. 140.1.1 ПКУ не надає підприємствам такої можливості. Чинна редакція цього підпункту дозволяє відносити до складу податкових витрат зазначені вище активи тільки за умови їх видачі працівникам у межах норм, установлених КМУ і галузевими угодами (1). Такої ж точки зору дотримується і ДПСУ. Так, у листі від 29.07.2011 р. №13818/6/15-1415 (див. «ДК» №39/2011) ДПСУ повідомляла: «Витрати на забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, платник податку — юридична особа має право врахувати при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат, якщо ці засоби включено до переліку спеціального одягу, що затверджено Кабінетом Міністрів України, та передбачено Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту».
------------------1--------------
Нормативних актів і галузевих угод, що встановлюють такі норми, багато, а тому вони не наводяться в цьому коментарі.
-----------------------------------
Підприємство може затвердити (наприклад, у колективному договорі за його наявності) і використовувати самостійно розроблені норми видачі спецодягу, навіть якщо вони відрізняються від установлених КМУ або галузевих угод.
Однак у такому разі є ризик визнання вартості таких «понадлімітних» виданих активів під час податкової перевірки додатковим благом працівника згідно з пп. 164.2.17 ПКУ. Адже такий дохід звільнено від обкладення ПДФО пп. 165.1.9 ПКУ, який також зазначає, що норми їх відпуску і строки використання повинні бути затверджені КМУ або галузевими угодами. А сміливим платникам податків треба буде доводити неоподатковуваність таких доходів, посилаючись на пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, який виводить з об'єкта оподаткування вартість майна, яке було надано працівникові в безоплатне користування для виконання ним трудової функції, якщо таке надання було передбачене трудовим або колективним договором. Проте цю норму можна застосувати тільки до спецодягу і спецвзуття, оскільки їх повертають роботодавцеві після закінчення термінів використання або при звільненні. Вартість же мийних засобів, виданих працедавцем і спожитих працівниками понад норми, встановлені КМУ або галузевими угодами, однозначно потрапляє до оподатковуваного доходу таких працівників згідно з пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ. Оскільки такий дохід надається в негрошовій формі, то при його оподаткуванні на дату видачі мийних засобів застосовуватиметься «натуральний» коефіцієнт за п. 164.5 ПКУ і ставка ПДФО 15% — 17%, встановлена п. 167.1 ПКУ.
Буде такий дохід оподатковуватися і ЄСВ, бо за п. 5 розділу II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170, не оподатковується ЄСВ тільки вартість виданих спецодягу, спецвзуття, миючих засобів згідно з чинними нормами.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись