Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 7 НП(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів (п. 8 НП(С)БО 10):
- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
- застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
Причому згідно з п. 4 НП(С)БО 10, сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Відповідно до п. 10 НП(С)БО 10, нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
В бухгалтерському обліку нарахування резерву сумнівних боргів відображається проводкою: Дт 944 Кт 38.
В даній ситуації на балансі підприємства є дебіторська заборгованість покупців, які знаходяться на тимчасово окупованій території, зв’язку з ними немає, на суму 60 тис. грн. Хоча строк позовної давності не настав, в реєстрах на ліквідацію або визнання банкрутом інформації немає.
Очевидно, що у підприємства існує невпевненість щодо погашення цієї заборгованості. Тож така заборгованість є сумнівною, що є підставою для нарахування резерву сумнівних боргів. В розглядуваній ситуації підприємство застосувало для визначення величини резерву метод абсолютної суми сумнівної заборгованості.
Цей метод повинен бути визначений обліковою політикою підприємства.
Тож в розглядуваній ситуації підприємство зробило правильно, за умови, що зазначений метод визначений обліковою політикою підприємства.
Податок на прибуток
Сума нарахованого резерву зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 944 - 60 000 грн.), який є основою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то тут слід застосувати різницю за пп. 139.2.1 ПКУ - збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованого резерву, в нашій ситуації на 60 000 грн. Таким чином, внаслідок застосування податкової різниці, сума нарахованого резерву не вплине на об’єкт оподаткування.
Сума цієї різниці відображається в рядку 2.1.2 додатку РІ до декларації з податку на прибуток.
Чи може підприємство за рахунок створення резерву сумнівних боргів оптимізувати податок на прибуток?
Якщо підприємство не коригує на податкові різниці, то через нарахування резерву воно зменшує фінрезультат до оподаткування і об’єкт оподаткування податком на прибуток. В такому разі можна сказати, що воно оптимізує податок на прибуток, адже об’єкт оподаткування зменшується.
Але якщо підприємство коригує на податкові різниці, то оптимізація не виходить, адже через коригування зменшений на суму нарахованого резерву фінрезультат до оподаткування збільшується на таку саму суму через податкову різницю.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити