Організація сплачує внесок адвоката: чи є це додатковим благом?

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з’їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання та відповідальність за несплату внесків.

Рада адвокатів України встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з’їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання) (п. 6 ч. 4 ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В ст. 58 цього Закону зазначено, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката (див. п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень (див. ч. 1 ст. 35 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»):

1. попередження;
2. зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3. для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Про те, що несплата адвокатом щорічного внеску є дисциплінарним проступком і є підставою для притягнення його до відповідальності, зазначається і в судовій практиці (див., приміром,

Постанову ВС у справі від 23.04.2020 р. №П/811/3546/15).

Тобто, щорічний внесок адвоката є персоналізованим платежем. Обов’язок із його сплати покладається на відповідну фізичну особу, яка є адвокатом. Адвокат несе персональну відповідальність за його несплату.

Обов’язок зі сплати внеску не покладається на АО і останнє не несе жодної відповідальності за несплату внеску.

Це означає, що якщо АО сплачує щорічний внесок за адвоката, АО виконує такий обов’язок замість такого адвоката. Фактично АО несе витрати на сплату внеску, які має нести адвокат (фізособа).

З точки зору оподаткування (з точки зору ПКУ) АО, оплачуючи персональні витрати адвоката (фізособи), надає йому дохід.

Згідно з пп. 14.1.54 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України є, зокрема, будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Об'єктом оподаткування фізособи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а саме, будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пп. 163.1.1, п. 164.1 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) (пп. 164.2.17 ПКУ).

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).

Таким чином, оплачуючи замість адвокатів щорічні внески, АО надає фізособам (адвокатам) дохід, який в термінах ПКУ називається додатковим благом. А тому АО, як податковий агент, має утримати з такого доходу ПДФО (18%) і ВЗ (1,5%), сплативши податки до бюджету, та відобразити такий дохід в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності, з ознакою доходу «126».

Такий самий висновок читаємо і в ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 04.03.2019 р. №853/10/26-15-13-06-12-ІПК.

Причому оскільки для фізособи (адвоката) такий дохід надається у негрошовій формі, шляхом оплати витрат фізособи, об’єкт оподаткування для утримання ПДФО визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта - 1,219512. Для визначення бази оподаткування ПЗ коефіцієнт не застосовується. Детальніше про коефіцієнт тут.

Витрати на оплату щорічного внеску АО списує на субрахунок 949. Такі витрати зменшують фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 949), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому податкових різниць для подібних ситуацій ПКУ не встановлює.