• Посилання скопійовано

Постачання товарів за цінами нижчими від цін іншим покупцям: що з оподаткуванням?

До групи компаній об’єднано три юрособи (загальна система оподаткування), які є пов’язаними особами. Є ситуації, коли у межах групи товар, імпортований однією компанією, постачається іншим членам групи за нижчими цінами, ніж іншим покупцям. Які особливості оподаткування податком на прибуток та ПДВ?

Щодо податку на прибуток зазначимо таке.

Відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінрезультату до оподаткування.

Методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінзвітності визначено П(С)БО 23.

Відповідно до п. 5.1 П(С)БО 23 до операцій пов'язаних сторін, зокрема, належать операції з придбання або продажу товарів. При цьому оцінка активів або зобов'язань в операціях пов'язаних сторін здійснюється за методами, визначеними у п. 6 П(С)БО 23, а саме:

  • порівнюваної неконтрольованої ціни;
  • ціни перепродажу;
  • «витрати плюс»;
  • балансової вартості.

У даному випадку найдоцільнішим буде застосування методу порівнюваної неконтрольованої ціни, за яким застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічні товари,  що реалізуються не пов'язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності – тобто ціна, за якою товар продається групою непов’язаним покупцям. Таким чином, для цілей бухобліку та визначення фінрезультату, а відповідно, і для цілей оподаткування податком на прибуток, операції з купівлі-продажу товарів між підприємствами групи повинні оцінюватися за тими ж цінами, що й продаж товарів стороннім покупцям.

Щодо ПДВ, то база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ПКУ). При цьому база оподаткування не може бути нижче ціни придбання таких товарів.

Для товарів, що ввозяться на митну територію України, базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни товарів (п. 190.1 ПКУ).

ДФС у ІПК від 14.09.2017 р. №1959/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

З метою нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).

Методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінзвітності визначено П(С)БО 23. Але, перш, ніж їх застосовувати, переконайтеся, що ви і ваші контрагенти є пов'язаними особами згідно із п. 3 П(С)БО 23.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202524
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202546
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025346
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202547
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202532