• Посилання скопійовано

Вартість ремонту основних засобів за кордоном: куди віднести?

Підприємство вивезло виробниче обладнання для виконання ремонту за межі митної території України. Після ремонту підприємство доставило устаткування на митну територію України. У договорі вказано вартість ремонту, а при розмитненні підприємство оплатило ПДВ і мито, нараховане на вартість ремонту. Чи правильно це?

Запитання:

Підприємство вивезло виробниче обладнання для виконання ремонту за межі митної території України.  Після ремонту підприємство доставило устаткування  на митну територію України. У договорі вказано вартість ремонту, а при розмитненні підприємство оплатило ПДВ і мито, нараховане на вартість ремонту. Чи правильно це? Як визначити куди віднести вартість ремонту? Які документи є підставою для віднесення цієї суми на збільшення балансової вартості обладнання або на витрати?

Відповідь:

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 МКУ митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. 

Згідно з п. 12 ст. 70 МКУ проведення за межами митної території України ремонту товарів (у т. ч. їх модернізація, відновлення, регулювання, калібрування) передбачена шляхом застосування митного режиму - переробка за межами митної території.  

Митний режим переробки за межами митної території відповідно до ст. 162 МКУ, це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Згідно з ст. 165 МКУ поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. У ч. 2 ст. 165 МКУ передбачено перелік документів, які слід подати власнику обладнання разом із заявою.

Митний режим переробки за межами митної території завершується шляхом імпорту продуктів переробки. Продуктом переробки у даному випадку буде відремонтоване обладнання, що повертатиметься на митну територію України. У зв’язку з цим, відповідно до ст. 168  МКУ:

1) Під час ввезення продуктів переробки іноземні товари, які були витрачені у процесі переробки товарів, що вивозилися, декларуванню не підлягають.

2) Повне звільнення від оподаткування митними платежами застосовується до товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території та в межах визначеного строку повертаються на митну територію України:

  • у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, зазначених у ст. 78 МКУ;
  • у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань.

3) До продуктів переробки (крім зазначених у попередньому підпункті) застосовується часткове звільнення від оподаткування митними платежами, відповідно до якого сплаті підлягає позитивна різниця між сумою митних платежів, нарахованою на продукти переробки, та сумою митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі імпорту відповідних товарів, які були вивезені за межі митної території України для переробки.

Інші питання, пов’язані із здійсненням і визначенням змісту митних процедур, у тому числі з процедурами декларування і митного оформлення товарів, також регулюються іншимим розділами МКУ.

Аналогічні норми до оподаткування ПДВ встановлені у п. 206.2 ПКУ, зокрема у пп. 206.2.2 ПКУ. 

За загальним правилом згідно з п. 206.1 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми ПДВ підлягають сплаті до держбюджету до/або на день подання митної декларації, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Датою виникнення ПЗ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення відповідно до п. 187.8 ПКУ. Датою віднесення сум ПДВ до  ПК згідно з п. 198.2 ПКУ є дата сплати податку за ПЗ з ПДВ.

Якщо мова іде про ремонт обладнання то слід з’ясувати чи збільшується балансова вартість обладнання (яке в обліку є ОЗ) на ремонті роботи. 

 

Поточний ремонт

Загалом будь-які витрати, що їх підприємство здійснює для підтримання ОЗ у робочому стані, зокрема на ремонт, з метою одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, слід включати до витрат (п. 15 П(С)БО 7 та п. 32 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ). Тож, якщо витрати є поточним ремонтом, вони відобразяться у складі витрат, залежно від напряму використання ОЗ.

 

Капітальний ремонт

Витрати на капітальний ремонт ОЗ можуть бути як витратами звітного періоду, так і витратами у вигляді збільшення первісної вартості відремонтованого ОЗ.

Пункт 30 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ дає право витрати на капітальний ремонт визнавати витратами звітного періоду. Але, на наш погляд, слід об'єктивно оцінити здійснені витрати і додатково проаналізувати їх. Адже якщо понесені витрати на капремонт без обґрунтування відобразити відразу у складі витрат, це створить ризик заниження фінрезультату до оподаткування. Тож радимо підходити упереджено до аналізу того чи іншого виду ремонтів. 

 

Поліпшення

Згідно з п. 16 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ  первісна вартість об'єкта основних засобів може змінюватися у разі його поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що спричинюють збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються, як капітальні інвестиції.

Документом, який визначає, чи понесені витрати є ремонтом чи капремонтом та поліпшенням в обліку, є наказ керівника. Таке рішення приймає керівник з урахуванням аналізу ситуації та істотності таких витрат згідно з п. 29 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ. А підтверджувати суми витрат будуть первинні документи, зокрема договір, акти на проведення ремонтних робіт.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024467
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245