• Посилання скопійовано

Бюджетна дотація: які показники використовувати для розрахунку питомої ваги вартості с/г товарів при поданні заяви?

Які показники використовуються для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів при поданні заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації?

ДФС у підкатегорії 101.21 ресурсу "ЗІР" зазначила, що з метою визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів заповнюється розділ 6 заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Заява), у якому відображається вартість товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

У графі 3 розділу 6 Заяви зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів, здійснених сільськогосподарським товаровиробником протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, у графі 4 – обсяг постачання сільськогосподарської продукції (товарів), визначеної у пункті 2.15 статті 2 розділу 1 Закону №1877-ІV, у графі 5 – питома вага (у відсотках) вартості поставленої сільськогосподарської продукції (товарів) у вартості всіх поставлених товарів.

У графі 6 розділу 6 Заяви зазначається обсяг операцій з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільськогосподарського товаровиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, у графі 7 – питома вага (у відсотках) вартості таких основних засобів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником за цей період.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024459
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245