• Посилання скопійовано

Продаж товару представництву нерезидента, за який сплачує нерезидент: особливості оподаткування ПДВ

Підприємство реалізує товар представництву нерезидента в Україні. Замість представництва кошти перераховує нерезидент у валюті. Перша подія за цією операцією – надходження коштів від нерезидента у валюті, друга – відвантаження товару представництву в України в гривнях. Чи діє тут експорт без вивезення? Що з ПДВ?

ЗапитанняПідприємство реалізує товар представництву нерезидента на території України. При цьому замість представництва кошти перераховує нерезидент у валюті. Перша подія за цією операцією – надходження коштів від нерезидента у валюті, друга – відвантаження товару представництву нерезидента на території України в гривнях. Чи діє тут експорт без вивезення? Чи нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ і якщо так, то за якою з подій: датою зарахування коштів від нерезидента чи датою реалізації товару?

Відповідь

Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. №959-XII (далі – Закон №959) експорт товарів – це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Такого митного режиму як експорт без ввезення в МКУ немає.  

Що ж стосується ПКУ в частині ПДВ, відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, у контексті ПКУ до операцій із ввезення/вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товару у будь-який митний режим, визначений ст. 70 МКУ, зокрема, експорт/імпорт.

Якщо ж товар не перетинає митну територію України, то немає ні ввезення, ані вивезення, а отже можна зробити висновок, що немає й об’єкта оподаткування ПДВ.

Однак, зверніть увагу, це стосується лише тої ситуації, коли сам товар знаходиться за межами митної території України. Підтвердженням цьому є, зокрема, лист ДФСУ від 04.03.2016 р. №4921/6/99-99-19-02-02-15, у якому податківці зауважують, що «якщо операції з придбання товарів у одного нерезидента і постачання товарів іншому нерезиденту здійснюються за межами митної території України, а самі товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за такими операціями у комісіонера-резидента не виникає об'єкта оподаткування ПДВ». Така ж думка міститься у листі ДПСУ від 11.05.2012 р. №11119/10/06-038.

Що ж стосується товарів, які постачаються нерезиденту (або його представництву) на митній території України, ситуація інша. Згідно з пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Місце постачання товарів визначається за ст. 186 ПКУ. Зокрема місцем постачання товарів відповідно до пп. «а» п. 186.1 ПКУ є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання. Таким чином, операція із постачання представництву нерезидента товару на території України оподатковується ПДВ на загальних підставах.

Що стосується виписки ПН в разі оплати за товар нерезидентом, а отримання товару – представництвом нерезидента, зазначимо наступне.

Фахівці ДФС у підкатегорії 101.17 ресурсу «ЗІР»* виклали уніфіковану відповідь: "незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складається на покупця (отримувача) товарів/послуг. Таким чином, покупцем в ПН треба буде вказати дані саме про отримувача товару - представництво нерезидента".

Відмітимо, що представництво нерезидента може бути як платником ПДВ, так і ні. В залежності від того чи здійснює воно на території України господарську діяльність (лист ДФС від 28.01.2016 р. №1656/6/99-99-19-03-02-15). Від цього залежатиме, виписувати ПН на платника ПДВ чи як на неплатника ПДВ.

Що ж стосується дати виписки ПН у разі оплати за товар третьою особою, то вважаємо, що у цьому випадку слід виходити із загальної норми п. 187.1 ПКУ, адже із листів та роз’яснення в ресурсі «ЗІР» випливає, що додаткових ПЗ з ПДВ не виникає (тобто поставка товару одній особі, а отримання оплати від іншої чи навпаки, розглядається як одна подія).

Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Саме цю норму цитують податківці при наданні роз’яснення щодо податкових наслідків отримання підприємством оплати за виконані роботи від третіх осіб на офіційному сайті ДФС.

Тому, не дивлячись про те, що дослівно пп. «а» п. 187.1 ПКУ говорить, що першою подією є дата зарахування коштів від покупця, вважаємо, що першою подією у випадку сплати нерезидентом за товар, що після оплати буде відвантажений його представництву, є дата зарахування коштів від такого нерезидента.


* Запитання: "Який порядок складання податкової накладної при поставці товарів/послуг покупцю, якщо договором передбачена оплата за такі товари/послуги від третьої особи?"

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246253
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255