Помилки в акті перевірки: наслідки для підприємства

Запитання: Податкова в серпні 2015 р. надіслала підприємству 1 акт "перевірки своєчасності сплати ПДВ до бюджету" за 2009 рік. Підприємство 2 по якому надіслали цей акт не працює, і з 2010 року не є платником ПДВ. В акті є декілька неточностей, а саме вказано, що дата сплати 15.05.2015 рік, хоча сплата була ще в 2010 році. Чи може Податкова за всіх цих умов стягнути з підприємства 1 штрафні санкції? І як правильно їм відписати? 03.09.2015 року підприємству 1 по пошті прийшла ППР на суму штрафних санкцій, вказаних у акті перевірки.  За що виставили ППР? 

Відповідь: Із запитання вбачається, що йдеться про невиїзну позапланову перевірку своєчасності сплати ПДВ до бюджету.

Перевірка стосувалась періоду — 2009 рік.

Щодо періоду перевірки, то строк зберігання1 документів фінансово-господарської діяльності, а також податкової звітності та підтверджуючих документів (окремої бухгалтерської документації) становить переважно 3 роки з приміткою: "За умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, - ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах - зберігаються до ухвалення остаточного рішення".

Проте, податкових декларацій така примітка це не стосується — строк їх зберігання становить 5 років (п. 283 Переліку типових документів №578/5). 

За приписами п. 44.3 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. 

Водночас, строки давності до нарахування податкових зобовязань передбачені  п. 102.1 ПКУ. Так, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. 

В ситуації, що розглядається, фіскальним органом:

1) проведена перевірка податкової звітності поза межами строку давності2 — у 2015 році перевірялась належна сплата ПДВ за податковою звітністю, поданою ще у 2009 році;

2) помилково визначені строки сплати податкових зобовязань у 2015 році, хоча податкові декларації подані у 2009 році, що потягнуло за собою помилку!?, наведену у висновках до акту перевірки, а саме зазначено, що строки сплати припадають на період у 2015 році, замість 2010 року (як сказано у запитанні);

3) помилка фіскального органу, внесена до висновків акту невиїзної документальної перевірки привела до нарахування штрафних санкцій — тобто, визнана сплата податкових зобовязань, вочевидь, з порушенням строків.

Відповідно до приписів п. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Це стосується й штрафних санкцій за порушення строків сплати зобовязань, визначені Главою 11. “Відповідальність” ПКУ.

Також варто звернути увагу й на розмір штрафу — відповідно до Інформаційного Листа Вищого адміністративного суду від 24.11.2011 р. N 2198/11/13-11 за порушення вчинені може бути застосована відповідальність, передбачена приписами Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Оскіль за умовами запитання, 03.09.2015 роу вже отримане податкове повідомлення-рішення з нарахованими штрафними санкціями поза межами строку давності, а також, можливо, застосований й невірний розмір санкцій, платник податкі має право з врахуванням викладених вище аргументів, а також з врахуванням численних помилок у датах сплати податкових зобовязань з ПДВ, внесених до Акту перевірки, 

або оскаржити таке податкове повідомлення-рішення до вищестоящого фіскального органу в порядку, передбаченому ст.56 ПКУ,

або одразу звернутись безпосередньо до адміністративного  суду з відповідним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Наостанок, звертаємо увагу на те, що навіть за умови, що ви отримали акт перевірки ще у серпні 2015 року, ви мали право (не обовоязок!) подати заперечення на цей акт перевірки (п. 86.7 ПКУ). Відсутність заперечень на акт перевірки не позбавляє вас право на оскарження податкового повідомлення-рішення та дій податкового органу по її проведенню, а також, у разі, якщо перевірка була невиїзна, то й наказ на її проведення через сплив строків давності — перевірялись податкові декларації та сплата узгоджених сум ПДВ.

Сума штрафних санкцій, наведена в отриманому 03.09.2015 року податковому повідомленні-рішенні, буде вважатись узгодженою, якщо платник не сплатить суму штрафу протягом 10 кал. днів, що розраховуються з наступного дня після дати отримання такого податкового повідомлення-рішення, або не оскаржить їх у ці ж строки в порядку адміністративного або судового оскарження (п. 57.1, 57.3 ПКУ).

--1--

Зокрема, п. 2.11 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затв. Наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012 N 578/5;

--2--

 В даному випадко, строк давності — це не строк зберігання податкової звітності, передбаченої Наказом №578/5. На нашу думку, тут слід говорити про строк давності у три роки, передбаченому нормами п. 44.3, 102.1, 114.1 ПКУ.