Окремої норми для визначення бази оподаткування у разі повернення об'єкта фінлізингу у ПКУ немає

У листі ДПАУ від 11.02.2013 р. №96/2/22-3210 зазначено, що при визначенні бази оподаткування ПДВ для операцій з повернення лізингоотримувачем лізингодавцю об'єкта фінансового лізингу слід звернути увагу на вимоги пп. «а» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, де фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг вважається постачанням товарів.

Саме тому для лізингоотримувача — платника ПДВ, який повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке повернення прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингодавцю. При цьому ціна продажу може визначатися на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення. Крім того, саме ця ціна визначатиметься як звичайна при формуванні лізингодавцем податкового кредиту щодо об'єкта фінансового лізингу, який повертає лізингоотримувач.

Поряд із цим розгляд питань щодо оподаткування операцій за договорами фінансового лізингу у разі їх невиконання (зокрема з причини одностороннього розірвання) необхідно проводити окремо за кожним випадком.

А що на практиці?

Окремої норми для визначення бази оподаткування у разі повернення об'єкта фінлізингу у ПКУ немає. Лише в абз. 3 п. 189.5 ПКУ наголошується, що ціна продажу (розуміємо — вартість повернення матеріальних активів за договором про фінансовий лізинг, яка буде базою для нарахування ПДВ) визначається відповідно до п. 188.1 ПКУ.

До речі, за п.188.1 Кодексу визначається база оподаткування з постачання товарів у загальних випадках. У таких випадках базою є договірна (контрактна) вартість, що актуально при купівлі-продажу товару, але не працює при поверненні об'єкта фінлізингу орендарем. Адже у ситуації повернення немає договірної ціни — є заборгованість за предметом фіноренди.

На нашу думку, за аналогією з п. 153.7 і п. 189.5 ПКУ, база оподаткування ПДВ у такому випадку буде на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення (без урахування сум ПДВ). Якщо є факт прострочення лізингових платежів як наслідок несплати частини компенсації вартості самого об'єкта, це враховується для оподаткування ПДВ.

Також зауважимо, що підстав для коригування ПДВ (навіть на несплачену суму вартості предмета лізингу), суми якого відображалися у складі ПК при отриманні об'єкта у фінансову оренду, немає. Адже фактично при поверненні об'єкта фінлізингу таку операцію прирівняли до продажу з нарахуванням ПЗ з ПДВ.

Приклад.

У зв'язку зі скрутним фінансовим становищем лізингоодержувача прийнято рішення про розірвання угоди та повернення предмета лізингу. Загальна вартість об'єкта фінлізингу за договором становила 240000,00 грн. (з ПДВ).

Частина сплаченої компенсації вартості ОЗ на дату повернення становить 84000,00 грн. з ПДВ. Відповідно, заборгованість (з урахуванням простроченого платежу) з компенсації вартості предмета фінлізингу — 156000,00 грн. з ПДВ. Вихідні дані (як у бухгалтерському, так і в податковому обліку):

— первісна вартість предмета лізингу (ОЗ) — 200000,00 грн. (без ПДВ);

— сума амортизації за 10 місяців (умовно) — 33000,00 грн.;

— БВ основного засобу на дату повернення — 167000,00 грн.;

— ціна реалізації визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінлізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення, — 130000,00 грн. (без ПДВ): 240000,00 - 84000,00 = 156000,00 з ПДВ. Бухгалтерський та податковий облік див. у таблиці .

Таблиця

Облік повернення ОЗ у лізингоодержувача