Податківці у підкатегорії 101.16 ЗІР роз'яснили, що згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Нормами ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону №2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Дані, зазначені у податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів/послуг, повинні відповідати даним первинних документів, оформлених за фактом здійснення такої операції.
При цьому згідно з п. 201.8 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
Висновок
Якщо документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.
У разі, якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (в тому числі якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.
При цьому, платник податку самостійно визначає відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в ПКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами та порядку оформлення первинних документів (у тому числі щодо укладання додаткової угоди та визначення періодичності складання актів наданих послуг) не належить до компетенції Державної податкової служби України.
